Search academic texts

Information × Registration Number 2125U000224, Article popup.category Стаття Title popup.author Наритник Т. Т.Цапенко Т. В.Купчік В. І. popup.publication 19-02-2025 popup.source_user Національний медичний університет імені О. О. Богомольця popup.source http://ir.librarynmu.com/handle/123456789/14696 popup.publisher РЕПРОДУКТИВНЕ ЗДОРОВ’Я ЖІНКИ Description Проблема передчасних пологів (ПП) існує з давніх-давен, хоча й не одразу до неї був застосований науковий підхід. До початку XVIII століття стан недоношеності та порушень у новонароджених, що були пов’язані зі скороченим внутрішньоутробним розвитком, визначали як «нестачу енергії та життєвої сили» або «слабке дихання» у малюків. Звичайно, такий підхід у той час зумовив високі показники перинатальної смертності, що дало поштовх вченим більш глибоко зануритись у вивчення проблеми розвитку передчасної пологової діяльності. З того часу здобутки науки і техніки кожного десятиліття активно застосовують для покращення умов та можливостей виходжування новонароджених, про що свідчить виходжуваність сьогодні новонароджених масою тіла близько 500 г. Але, згадуючи відомий вислів Гіпократа: «Хворобу легше попередити, ніж лікувати», необхідно було звернутись і до питань профілактики недоношеності, зануритись у вивчення механізмів виникнення та можливостей усунення загрози передчасної пологової діяльності. І, на відміну від успіхів на фронті малюкового догляду, ПП дотепер залишаються станом, запобігти якому вдається досить рідко, незважаючи на досягнення у медицині та десятки вивчених механізмів запуску спонтанної пологової діяльності у терміні менше 36 тиж гестації. Підходи з попередження ПП на сьогодні зводяться до двох основних напрямків: використання препаратів прогестерону та механічного впливу на шийку матки шляхом застосування акушерського песарію чи цервікального серкляжу. Рекомендації щодо оптимального вибору тактики ведення, поради щодо застосування того чи іншого методу профілактики у конкретної жінки із прогресуючою істміко-цервікальною недостатністю оновлюються кожні декілька років. Проте, зважаючи на глобально незмінну частоту ПП, досить логічним є факт, що у практичній діяльності лікарям може бути важко знайти оптимальний підхід, який допоміг би, по-перше, однозначно констатувати необхідність медичної допомоги вагітній; по-друге, обрати найдієвіший метод зупинення структурної підготовки шийки матки до пологів; а по-третє, уникнути невиправданого застосування медичних втручань та призначень у вагітних. У цій статті розглянуто останні погляди різних шкіл акушерів-гінекологів на застосування прогестерону у різних групах жінок з метою профілактики ПП, їхні рекомендації та контраверсії, а також проблеми, які залишаються невирішеними та потребують подальшого аналізу для забезпечення сприятливого перебігу вагітності та попередження розвитку ПП. popup.nrat_date 2025-04-14 Close