Search academic texts

Information × Registration Number 2125U002999, Article popup.category Книга, Рецензовано Title Yurkevich Pamfil Danylovych (1826-1874) popup.author Шевченко Світлана МиколаївнаShevchenko Svitlana Mykolaivna popup.publication 01-01-2025 popup.source_user Національна академія педагогічних наук України popup.source https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/746588/ popup.publisher Педагогічна думка Description Центральною проблемою філософії П. Юркевича була проблема людина. Він став продовжувачем українські духовні традиції у формі кордоцентризму, антропоцентризму української світоглядної ментальності. Людину розуміє як вільну відповідальну особистість. Квінтесенцією його філософських поглядів є «філософія серця» - оригінальна філософська система, в центрі якої стоїть вчення про «серце» як символ внутрішнього світу людських переживань. Стверджував, що мислення не вичерпує повноти духовного життя: людина пізнає оточуючий світ за допомогою розуму, а пізнати красу і таємничість світу вона може лише серцем як центром всіх «пізнавальних дій». За Юркевичем, розум – це вершина, а серце – коріння духовного життя. Педагогічна теорія П. Юркевича була частиною його плану влаштування людського суспільства на засадах Істини, Добра, Краси й Гармонії та виступала органічним продовження його філософсько-антропологічного вчення. Сформулював важливу для педагогічної науки і практики думку про те, що знання тільки тоді засвоюються, коли вони зігріті почуттями, переживаннями. Лише такі знання можуть стати дієвою силою духовного світу людини. Наголошував на тому, що виховання має перетворювальну силу у житті суспільства, тому надавав вихованню державного значення, вважаючи, що лише воно – умова розвитку держави. Водночас доводив єдність навчання та навчання у процесі формування особистості. Між розумом і волею, головою і серцем, мудрістю і любов’ю, знаннями і характером існує взаємозв’язок, але одне лише знання про добро і справедливість ще не робить людину доброю та справедливою. У справі навчання і виховання особливо важливої ваги надавав ролі вчителя і вважав цю посаду з найпочесніших. Основні праці: «Серце і його значення в духовному житті людини, за вченням слова Божого» (1860, перевид. 2010), «Читання про виховання» (1865), «Курс загальної педагогіки» (1869) «Різні види єдності в науці права. З рукописної спадщини» (1999) та ін. popup.nrat_date 2025-11-05 Close