Інформація
Реєстраційний номер
0215U002243, Науково-дослідна робота
Назва роботи
Вивчити причини та динаміку масових лісопатологічних процесів у сучасних умовах та розробити заходи щодо підвищення стійкості лісів
Керівник роботи
Усцький Іван Мирославович,
Дата реєстрації
04-03-2015
Організація виконавець
Український науково-дослідний інститут лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г. М. Висоцького
Опис
Об'єкт дослідження - лісові насадження України, в яких спостерігалися лісопатологічні процеси. Мета роботи - вивчити зміни у стані насаджень основних лісотвірних порід в різних регіонах України. Метод дослідження - збір, узагальнення та аналіз даних лісів України, в яких спостерігались патологічні процеси; пошук закономірностей поширення патологічних процесів, та надання кількісної оцінки динаміки патологічних процесів у лісах України станом на 2009р. Вивчення особливостей розвиту патологічних процесів в умовах Південного Степу та Центрального Полісся. Аналіз даних щодо впливу меліоративних систем на стан насаджень. Вивчення особливостей розвитку соснових насаджень на староорних землях. Пошук фізіолого-біохімічних показників стійкості сосни та дуба. Збір та узагальнення даних щодо лісопатологічних процесів проводився згідно методики та програмного забезпечення розробленого в УкрНДІЛГА. Лісівничо-таксаційні дослідження проводились згідно загально прийнятими методиками. Результати досліджень свідчать, що порівняно із даними станом на 1988р, станом на 2011р збільшились в 2,2 рази не вкриті лісовою рослинністю землі, а в їх складі в 1,7 раз площа зрубів, збільшились площ м?яколистяних порід в 1,7раз,а площі ялинових насаджень, стала в 1,2 рази меншою. Станом на 2009р порівняно з даними станом на 1994р площа насаджень в яких спостерігались лісопатологічні процеси збільшилась в 1,8раз. До ступеня екологічної катастрофи місцевого рівня станом на 2009р зросли масштаби всихання соснових насаджень в Миколаївській та Херсонскій області. Найбільш суттєве зростання масштабів патологічних процесів станом на 2009р в дубових насадженнях до рівня екологічної катастрофи місцевого рівня, відмічено серед Поліських областей в Київській області - 20,3%, степових областей - Миколаївській області - 38,9%. Поширення патологічних процесів в дубових насадженнях Херсонскій області досягло критичного рівня - 16,7%. Зростання площ всихаючих ялинників набуло найбільших обсягів в Карпатському регіоні зокрема в Івано-Франківськім та у Львівськім ОУЛМГ, де досягло катастрофічного рівня відповідно 41% та 31% . Розроблена основа прогнозу змін площ насаджень в яких спостерігаються патологічні процеси Відмічено, що основною причиною всихання сосняків на борових терасах Київської ЛНДС є пересихання верхнього шару ґрунту під час аномального підвищення температури літом 2010-11 років в результаті пониження рівня ґрунтових вод і відриву капілярної кайми від корененаселеного шару ґрунту, особливо в місцях глибокого залягання морени та суглинистих прошарків. В умовах Нижньодніпровя має місце куртинне всихання сосни звичайної та кримської на підвищених елементах рельєфу; продовжує наростати ступінь дефоліації сосни кримської внаслідок ураження дотістромозом та фузікоковим раком,та всихання сосни по периметру згарищ 2012 року. В умовах сухого бору, відмічаються хронічні спалахи розмноження рудого соснового пильщика, причиною яких є часткова діапауза шкідника. Причиною загострення ласопатологічних процесів є падіння РГВ в зв'язку з меншою кількістю опадів, та тривалим жарким літом. В монокультурах на староорних землях найбільша частка уражених кореневою губкою соснових насаджень, від загальної площі уражених насаджень, як природного так і штучного походження знаходяться в умовах свіжого субору (В2). В міжосередковому просторі соснові насадження зростають за I-Ia та вище бонітетами, досягаючи значних запасів вже у віці 40-55 років. Дослідження морфологічних особливостей ґрунтів соснових насаджень в яких відмічене прогресуюче куртинне всихання сосни свідчать, що характерною особливістю фрагментів ґрунтів в осередку всихання є дещо менша щільність ґрунтових шарів на глибині 30-70 см та висока їх щільність до глибини 100-120см. Такі фрагментарні особливості ґрунту сприяють концентрації коріння на глибинах 20 -40см, що при різкій зміні водного режиму може призвести до погіршення стану насаджень в цих місцях та появи осередків всихання. Чисті березові насадження в умовах свіжого субору на зрубах уражених кореневою губкою соснових насаджень цим патогеном не вражаються але можливе ураження берези опеньком осіннім. Поява плодових тіл на березовому корінні відмічалась лише в умовах їх кореневих контактів з сосновим корінням. Плодові тіла кореневої губки на корінні берези менші за розмірами і утворювались на мілкому корінні. запас соснових насаджень першого покоління на староорних землях навіть уражених в середнім ступені у віці технічної стиглості берези в тій чи іншій мірі перевищує запас березняків та його вартість з врахуванням сортиментної структури. Запас березових деревостанів порівняно із сосновими в умовах поширення кореневої губки буде меншим, проте втрати деревини при вирощуванні в цих умовах соснових деревостанів будуть порівняно більшими: при сильному ступені розладнання на 50%, а при середньому- на 30%. Загальна тенденція змін під впливом меліорації свідчить про деяке зростання зволоження лісів, що знаходяться під впливом меліоративнвних каналів, що свідчить про часткову втрату ними своїх функцій проте зміни лісо рослинних умов в сторону зволоження не значні. Аналіз зв'язків динаміки площ з різним рівнем залягання ґрунтових вод із зміною стану свідчить про наявність зв'язків середньої тісноти обсягів санітарних рубок із динамікою площ насаджень з рівнем залягання РГВ 0.75-1,25 м. Вплив осушувальної меліорації 62-1970рр на радіальний приріст соснових насаджень характеризується зростанням радіальних проростів дерев протягом 6-20 років після її проведення (з 1972р), після чого знижується до рівня величини радіальних приростів на участках де осушувальна меліорація не проводилась. Осушувальна меліорація суттєво знизила радіальний приріс дубових насаджень в перші 10 років після чого величини радіальних приростів протягом 12років стабілізувалась, і лише в останні 5років спостерігається тенденція до її зниження. Радіальний приріст дубових насаджень того ж віку, що знаходився за межами впливу меліоративних каналів за весь період поступово знижувався. Виявлено,що різні види фітопатогенів та широко розповсюджених комах-листогризів вибірково обирають у якості дерева-господаря певні хемотипи. Виявлено негативний вплив компонентів флавонолової групи на активність розвитку кореневої системи та особливу позитивну роль цих компонентів на приживлюваність та адаптивність експлантів дуба. Результати отриманих даних свідчать, що вміст гликозидів ФЛ можна розглядами як маркерну біохімічну ознаку, яка дозволяє прогнозувати потенційний розвиток коріння при мікроклонуванні рослини. Синтез досліджених первинних метаболітів (білків) у лубі дерев всіх категорій (стійких, хворих, здорових) відрізняється несуттєво. Інтенсивність накопичення сполук фенольної природи у дерев різних категорій стану достовірно відрізняється. У лубі дерев з категорії "стійких" сумарна кількість цих сполук найбільша, дещо менше їх у "здорових" і найменше у "хворих". Ступінь мінливості біохімічних та морфометричних ознак дерев зростає під впливом патологічних процесів, які відбуваються в насадженні, а відмінності між ними обумовлені як спадковими властивостями та і впливом стресових чинників навколишнього середовища. За результатами досліджень вперше узагальнено поширення патологічних процесів в Лісах України, зокрема на староорних землях та під впливом меліорації та виявлено роль окремих вторинних метаболітів в стійкості дерев до патогенних факторів, та розроблено рекомендації щодо "Підвищення стійкості лісових насаджень на староорних землях", "Поліпшення стану лісових насаджень на осушених землях", та "Удосконалення лісовирощування на землях, виведених із сільськогосподарського вжитку", дана "Кількісна оцінка динаміки патологічних процесів в лісах України станом на 2009р" Впровадження результатів досліджень дозволить виявити основні фактори ослаблення лісових насаджень та зменшити негативні наслідки поширення патологічних процесів у лісах. Галузь використання результатів досліджень-лісове господарство України.
Опис продукції
Приводяться дані зміни площ насаджень основних лісотвірних порід за період 1991-2009рр.. Приведено прогноз лісопатологічних процессів станом на 2015р.Приведені нові дані ,щодо особливостей збудника кореневих гнилей, та заходи щодо вдосконалення ведення господарства в соснових насадженнях на староорних землях. Приводяться заходи направлені на створення стійких до кореневих гнилей насаджень сосни та берези на землях виведених із сільськогосподарського вжитку. Приводяться наслідки впливу меліорації на лісові насадження в сучасний період, та заходи щодо підвищення їх стійкості.