Registration Number
0420U000178, Candidate dissertation
Status
к.мед.н.
Date
15-10-2020
popup.evolution
.
Title
Clinical-immunological aspects of tactics of patients' management with latent papilloma of the cervical viral infection
Author
Dola Oksana Leonidivna,
popup.head Lakatosh V. P.
popup.opponent Камінський В'ячеслав Володимирович
popup.opponent Дубчак Алла Єфремівна
popup.rada
Bogomolets National Medical University
Description
У дисертаційній роботі встановлені клініко-анамнестичні чинники ризику персистенції латентної ПВІ шийки матки. Доведено, що основним етіопатогенетичним чинником персистенції ПВІ ШМ є ВПЛ високого онкогенного ризику - типу 16 (48,6%) та типу 18 (25,7%), з середнім та високим рівнем вірусного навантаження - відповідно від 3 до 5 Lg ВПЛ/10^5кл. Визначено кольпоскопічні та цитологічні картини стану слизової оболонки у жінок з латентною ПВІ. Встановлено структуру інфекцій, що передаються статевим шляхом і виявлені асоціативні взаємовідношення з персистентним варіантом латентної форми ПВІ ШМ. Розширено уявлення про патогенетичні-імунологічні механізми, що сприяють розвитку персистентної інфекції. У жінок із персистентною латентною ПВІ спостерігались більш виражені відхилення від норми не лише показників клітинної та гуморальної ланок системного імунітету та функціонального стану фагоцитів, а й факторів місцевого імунітету. Встановлено, що дисбаланс цитокінової регуляції локальної імунної відповіді з переважанням протизапального цитокіну ІЛ-10 на тлі зниження прозапального цитокіну ФНП-альфа та противірусного альфа-ІФН зі збереженням напруженості місцевого імунітету (високий рівень sIgA та гама-ІФН) є важливим фактором, який може підтримувати персистенцію ВПЛ в шийці матки і сприяти хронізації інфекційно-запального процесу. З'ясовано, що наявність урогенітальної інфекції у жінок з латентною ПВІ ШМ приводила до більш виражених змін системного та місцевого імунітету, що проявлялось в збільшенні рівня сироваткових імуноглобулінів, пригніченні фагоцитарної та метаболічної активності фагоцитуючих клітин периферичної крові, збільшенні вмісту факторів місцевого захисту - sIgA, ФНП-альфа, ІЛ-10 та гама-ІФН. Вперше оцінено клінічну та імунологічну ефективність використання вакцини у жінок з персистуючою латентною ПВІ впродовж терміну вакцинації: через 6 місяців у 77,2 % жінок спостерігали ерадикацію ВПЛ і зменшення вірусного навантаження, нормалізацію показників системного та локального імунітету.
Registration Date
2020-11-05
popup.nrat_date
2026-07-01 / 2026-09-07