Registration Number
0420U102179, Candidate dissertation
Status
Кандидат технічних наук
Date
27-11-2020
popup.evolution
.
Title
Development of the methodological and organizational basis for the biological stability of aviation fuel
Author
Shkilniuk Iryna O.,
popup.head Boichenko Sergii V.
popup.opponent Hrynyshyn Oleh B.
popup.opponent Keush Lina G.
popup.rada
National Aviation University
Description
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.17.07 – хімічна технологія палива і паливно-мастильних матеріалів. – Національний авіаційний університет, Київ, 2020.
Роботу присвячено розвитку наукових засад хіммотології, зокрема, удоскона-ленню технологій збереження та забезпечення якості авіаційних палив, а також технологічних аспектів підтримання хіммотологічної надійності авіаційної техніки, спрямованих на забезпечення біологічної стабільності авіаційних палив.
Запропоновано аксіоматично-феноменологічний опис механізму біодеструкції авіаційних палив. Найбільший рівень біодеструкції виявлено на Hormoconis resinae у алканових вуглеводнів з більш довгим вуглецевим ланцюгом.
Розвинуто уявлення про мікробіологічне ураження авіаційних палив як про процес, що складається з трьох послідовних взаємозалежних етапів: взаємодії (адгезії) мікроорганізмів з паливами – зростання у середовищі вуглеводнів палива – зміна властивостей палива.
За мікробіологічною стабільністю досліджені палива проранжовано (у порядку зростання) у такий ряд: автомобільний бензин – паливо для реактивних двигунів – дизельне паливо – авіаційний бензин.
Доведено незворотну зміну показників якості авіаційних палив (кислотності, корозійної активності, вмісту фактичних смол, термоокиснювальної стабільності, теплоти згорання, температури початку кристалізації, кінематичної в’язкості унаслідок мікробіологічного ураження. Серед мікроорганізмів-деструкторів найпоширенішими є гриби (1 – активні деструктори (наприклад, Hormoconis resinae); 2 – потенційні деструктори (наприклад, Aspergillus ustus і Geotrichum candidum); 3 – частково адаптовані до середовища та випадкові мікроміцети).
Визначальними чинниками розвитку мікробіологічного ураження в авіаційних паливах є температура (~ 28 оС) та наявність вологи. Показано, що вміст мікроорганізмів до 104 клітин/м3 палива вважається безпечним та не становить ризику для безпеки польотів.
Виявлено, що наявність біокомпонентів (етилові естери жирних кислот) пришвидшує розвиток мікробіологічної фази у складі авіаційних палив.
Розроблену на базі реакції Руемана колориметричну методику мікробіологічного забруднення перевірено та підтверджено її дієвість і надійність порівняно з відомим методом тестування MicrobMonitor2. Рівень валідації методики за внутрішньолабораторною відтворюваністю становить 98 %.
Розвинуто уявлення про ефективність біоцидних додатків. Найефективнішими виявились біоциди товарних марок формацид-13, Kathon FP 1,5, Grotan OX, Biobor, Akticide OX, Akticide MV14 з максимально ефективною концентрацією 0,1 %.
Проблемно-тематичний контент праці, переважно, присвячено створенню практичних рекомендацій для забезпечення біологічної стабільності авіаційних палив.
Ключові слова: паливо, мікробіологічне ураження, авіація, хіммотологія, надійність, довговічність,стабільність, властивості, біодеструкція, окиснення, якість, колориметричний індикаторний метод, біоциди, моніторинг, рекомендації, модель.
Registration Date
2020-12-08
popup.nrat_date
2026-06-30 / 2026-06-30