Пошук академічних текстів

Реєстраційний номер

0519U001695, Докторська дисертація

На здобуття

Доктор педагогічних наук, 13.00.01, Загальна педагогіка та історія педагогіки

Дата захисту

30-10-2019

Статус

Запланована

Назва роботи

Теорія і практика розвитку природничо-математичної освіти дівчат у навчальних закладах України (ХІХ – початок ХХ століття).

Здобувач

Кохановська Олена Вікторівна, к.пед.н.

Керівник Слюсаренко Ніна Віталіївна
Консультант Слюсаренко Ніна Віталіївна
Опонент Султанова Наталя Вікторівна
Опонент Білавич Галина Василівна
Опонент Калініченко Надія Андріївна

Опис

Репрезентовано результати історико-педагогічного дослідження теорії і практики розвитку природничо-математичної освіти дівчат на території України у ХІХ – на початку ХХ століття. Об’єкт дослідження – генеза жіночої освіти в Україні. Предмет дослідження – теоретико-методичні засади природничо-математичної освіти дівчат у навчальних закладах України XIX – початку XX століття. Мета дослідження – на основі цілісного історико-педагогічного аналізу обґрунтувати теоретико-методичні засади генези природничо-математичної освіти дівчат у навчальних закладах України ХІХ – початку ХХ століття, виявити ідеї позитивного ретроспективного досвіду для його подальшого впровадження в сучасні заклади освіти. Методи: науково-бібліографічний, хронологічно-системний, проблемно-пошуковий, історико-генетичний, контент-аналіз, історико-ретроспективний. Обґрунтовано теоретико-методичні засади генези природничо-математичної освіти дівчат у навчальних закладах України ХІХ – початку ХХ століття, а саме: сукупність наукових положень, що базуються на ґендерному підході та висвітлюють організаційно-педагогічний розвиток жіночої освіти, зокрема й природничо-математичної, у досліджуваний період (концептуальні теорії, основні підходи, принципи); трансформація мети, змісту, форм, методів та засобів навчання представниць жіночої статі природничих та математичних наук; вплив соціально-економічних, науково-технічних, соціокультурних та організаційно-правових чинників на позиціонування жінки в суспільстві, її професійне самовизначення та специфіку формування природничо-математичної картини світу. Схарактеризовано трансформацію концепцій жіночої освіти, основні підходи до їхньої реалізації в дореволюційну добу; взаємозв’язок з наявними природничо-науковими теоріями та підходами до викладання природничо-математичних дисциплін. Базуючись на виокремлених критеріях (історичному, нормативно-законодавчому, дидактичному, науковому, структурно-організаційному, історіографічному) обґрунтовано періодизацію розвитку природничо-математичної освіти дівчат у навчальних закладах України ХІХ – початку ХХ століття, яка включає: організаційно-регламентаційний (1802 – 1851 рр.); громадсько-просвітницький (1852 – 1901 рр.); реформаційно-уніфікаційний (1902 – 1919 рр.) періоди. Виділено тенденції, принципи, зміст, форми, методи та засоби природничо-математичної освіти дівчат у навчальних закладах України впродовж відповідних часових меж. Окреслено позитивний ретроспективний досвід природничо-математичної освіти дівчат в Україні ХІХ – початку ХХ століття та визначено основні напрями його екстраполяції в сучасні заклади освіти. Практичне значення роботи полягає в укладенні навчального посібника «Природничо-математична освіта дівчат в Україні ХІХ – початку ХХ століття».

Додано в НРАТ

2020-04-03