Реєстраційний номер
0519U001858, Докторська дисертація
На здобуття
Доктор філологічних наук
Дата захисту
10-12-2019
Статус
Захищена
Назва роботи
Лінгвокультурні типажі українського художнього дискурсу ХІХ ст.
Здобувач
Сукаленко Тетяна Миколаївна, к.філол.н.
Керівник Бріцин Віктор Михайлович
Консультант Бріцин Віктор Михайлович
Опонент Марчук Людмила Миколаївна
Опонент Коч Наталя Володимирівна
Опонент Поповський Анатолій Михайлович
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України
Опис
Об’єкт дослідження: лінгвокультурні типажі з соціальною домінантою («чиновник», «пан», «панич», «пані», «панна», «селянин», «робітник», «студент», «священник», «москаль-солдат») та лінгвокультурні типажі з етнічною домінантою («козак», «лях / поляк», «жид», «циган»). Мета: виділення й опис системи лінгвокультурних типажів ХІХ ст. на тлі розкриття стереотипних уявлень, характерних для українського художнього дискурсу, про соціальні, культурні, мовні реалії того часу. Методи: описовий метод, етимологічний аналіз, компонентний аналіз, концептуальний аналіз, метод фреймового аналізу. Наукова новизна: уперше в українському мовознавстві: розроблено оригінальну методику аналізу лінгвокультурних типажів, побудовану на основі визнання їх одним із різновидів концептів; обґрунтовано принципи розкриття лінгвокультурних типажів минулого та накреслено засади діахронічного підходу до інтерпретації лінгвокультурних типажів; комплексно досліджено лінгвокультурні типажі з соціальною домінантою («чиновник», «пан», «панич», «пані», «панна», «селянин», «робітник», «студент», «священник», «москаль-солдат»); вивчено лінгвокультурні типажі з етнічною домінантою («козак», «лях / поляк», «жид», «циган») на матеріалі українського художнього дискурсу ХІХ ст.; сформовано підходи до синхронічного та діахронічного опису типажів, виявлено специфіку українського художнього дискурсу підросійської та підавстрійської України в описі типажів; виокремлено спільні й відмінні риси концептуалізації типажів у свідомості носіїв культури підросійської та підавстрійської України. Практичне значення: матеріали дисертаційної праці можуть бути використані в побудові курсів і спецкурсів із лінгвокультурології, лінгвоконцептології, дискурсології, лексикології. Розроблена методика, втілена в практику опису українських лінгвокультурних типажів, може бути цікавою для суміжних з лінгвокультурологією галузей знань про людину і суспільство ‒ психології, історії, літературознавства.
Дата реєстрації
2019-12-12
Додано/оновлено в НРАТ
2020-04-03 / 2026-06-30
