Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0826U001063, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту Статус Запланована Назва роботи Обмеження прав людини як засіб протидії загрозам громадського здоров’я Здобувач Куксов Владислав Геннадійович, Керівник Жаровська Ірина Мирославівна Опонент Котуха Олександр Степанович Опонент Нестеренко Анна Олександрівна Рецензент Ковальчук Віталій Богданович Рецензент Лесько Наталія Володимирівна Опис У дисертації обґрунтовано нові науково-теоретичні і прикладні положення щодо розуміння правового інституту обмеження прав людини як засобу забезпечення громадського здоров’я шляхом комплексного дослідження методологічних, теоретико-правових, гуманістичних і правогарантійних механізмів такого обмеження в умовах загроз суспільному добробуту. У першому розділі «Теоретико-методологічні основи дослідження обмеження прав людини» репрезентовано ступінь наукового опрацювання теми та методологію дослідження, розглянуто дескрипцію понятійнокатегоріального апарату у сфері обмеження прав людини, встановлено підстави, критерії і форми обмеження прав людини та проаналізовано правові засади функціонування системи громадського здоров’я в Україні. Розкрито співвідношення понять «обмеження прав людини» та «порушення прав людини». Порушення прав людини – це завжди діяння протиправне, тобто пов’язане з порушенням правових приписів. Окрім того, воно є соціально шкідливим (у випадку з кримінальними правопорушеннями – соціально небезпечним). Коли ж ідеться про обмеження прав людини, то воно, навпаки, має бути законним (що і є одним з основних принципів його реалізації), спрямованим на досягнення важливої соціально корисної мети та встановлюватися як гарантія охорони й захисту прав і свобод людини та суспільства. У другому розділі «Особливості нормативно-правового регулювання обмеження прав людини як засобу протидії загрозам громадському здоров’ю в Україні» охарактеризовано нормативно-правове регулювання обмеження прав людини в досліджуваній сфері, розкрито особливості обмеження політичних прав людини, з’ясовано фактори обмеження соціальноекономічних прав людини та визначено особливості обмеження культурних прав людини як засіб протидії загрозам громадському здоров’ю в Україні. Констатовано, що станом на сьогодні в Україні не вироблено єдиного підходу щодо підстав і порядку відсторонення від роботи працівників окремих професій, які відмовились від вакцинації проти хвороби COVID-19. Більше того, законодавство не лише не містить чітко визначеного механізму впровадження і дотримання відповідних обмежувальних заходів, а й на належному рівні не врегульовує питання обмеження права на працю деяких категорій працівників. Усе це свідчать про наявність правових прогалин і колізій у регулюванні цієї сфери відносин, що, своєю чергою, призводять до труднощів у застосуванні одних і тих самих норм права. І якщо деякі проблеми правозастосування можна розв’язати на рівні Верховного Суду, зокрема шляхом формування судової практики щодо співвідношення та пріоритетності норм статей 3 і 43 Конституції України, то проблема відсторонення від роботи працівників певних професій потребує внесення змін до деяких нормативноправових актів. Зокрема, запропоновано внести зміни до ст. 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», а саме: розширити перелік інфекційних захворювань, додавши COVID-19, та розширити перелік суб’єктів владних повноважень, до компетенції яких належить ухвалення рішення про проведення обов’язкових профілактичних щеплень. Окрім того, вбачається доцільним закріпити у ст. 46 Кодексу законів про працю України право роботодавця тимчасово відсторонювати працівника від роботи, якщо той відмовляється вакцинуватися проти інфекційної хвороби. Третій розділ «Реформування правових механізмів обмеження прав людини як засобу протидії загрозам громадському здоров’ю» складається з трьох підрозділів, де розкрито позитивний зарубіжний досвід правової політики у сфері громадського здоров’я, виявлено специфіку імплементації зразкових стандартів ЄСПЛ у контексті обмеження прав людини у сфері громадського здоров’я та обґрунтовано перспективи вдосконалення правових механізмів обмеження прав людини як засобу протидії загрозам громадському здоров’ю. Результати дисертаційного дослідження мають комплексне теоретичне і практичне спрямування, а обґрунтовані висновки, пропозиції та підходи можна використовувати у: правотворчій діяльності (для формування засадничої моделі комплексного реформування правової політики щодо громадського здоров’я нації та обмеження прав людини в разі загроз здоров’ю, зокрема шляхом удосконалення норм Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», Положення про організацію і проведення профілактичних щеплень, Постанови Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої правореалізаційній діяльності коронавірусом (для SARS-CoV-2» тощо); підвищення рівня обізнаності громадськості, представників інститутів громадянського суспільства, публічних службовців, роботодавців щодо меж, рівнів і підстав обмеження прав людини в кризовий період); науково-дослідній сфері й освітній діяльності. Дата реєстрації 2026-04-16 Додано в НРАТ 2026-04-16 Закрити