Search academic texts

Information × Registration Number 2121U008969, Article popup.category Стаття Title Prospects for new sites of wooly rhinoceros and mammoths on the territory of paleontological site in Starunia, Carpathian region (AI translated) popup.author Адаменко О. М.Мосюк М. І.Качала С. В.Радловська К. О.Adamenko O. M.Mosiuk M. I.Kachala S. V.Radlovska K. O. popup.publication 01-01-2021 popup.source_user Київський національний університет будівництва і архітектури popup.source https://repositary.knuba.edu.ua/handle/123456789/11403 popup.publisher КНУБА Description Парк Льодовикового періоду біля с. Старуня Богородчанського району Івано-Франківської області всесвітньо відомий як палеонтологічне місцезнаходження плейстоценової фауни волохатих носорогів і мамонта (еємське міжльодовиків'я, 46–10 тисяч років тому, за даними радіовуглецевого аналізу Сі4) та грязьовий вулкан – поки що єдиний у Карпатському регіоні. Це геологічна пам'ятка природи площею 60 га, де збереглись рештки озокеритового промислу та нафтогазопошукові свердловини. Дослідженнями польсько-українських експедицій 2004–2009 pp. намічено перспективи відкриття нових місцезнаходжень фауни та наших предків – кроманьйонців. Перші знахідки муміфікованих туш волохатого носорога, мамонта, решток коня, косулі та інших тварин плейстоценової, так званої мамонтової, фауни здійснено на глибині 12,6 м при проходці копальні (шахти) для видобутку озокериту біля с. Старуні Богородчанського району Івано-Франківської області у 1907 р. Вчені Кракова і Львова достатньо оцінили ці унікальні відкриття і опублікували ряд статей та монографію у 1914 р. У 1929 р. експедиція Академії Вміння із м. Кракова при проходці копальні на глибині 17 м знайшла рештки ще трьох волохатих носорогів. Зібрано численні кістки малих хребетних (гризунів), рештки мушлі, численних видів комах, жуків, паразитичних хробаків, блошиць, метеликів, павуків, слимаків, судинних рослин, мошок, насіння і гілок карликової берези, вільхи та інших представників тундрової флори. Польські вчені організували комплексні вивчення фауни і флори, частково їх результати були опубліковані у статтях, але Друга світова війна призупинила цей процес. Старунські знахідки інтенсифікували всебічне вивчення стратиграфії, палеонтології, палеогеографії, геохронології та інших аспектів четвертинного періоду – квартету. У 1932 р. Міжнародний геологічний конгрес заснував INQUA – Міжнародний Союз з вивчення четвертинного періоду. Основні методичні засади такого вивчення закладено на матеріалах Старуні. popup.nrat_date 2026-04-20 Close