Пошук академічних текстів

Реєстраційний номер

0826U000095, Дисертація доктора філософії

На здобуття

Доктор філософії

Дата захисту

23-01-2026

Статус

Запланована

Назва роботи

Медіація у кримінальному процесі України як інструмент відновного правосуддя

Здобувач

Петренко Анна Сергіївна,

Керівник Єпринцев Пилип Сергійович
Опонент Городецька Марина Сергіївна
Опонент Мирза Світлана Степанівна
Рецензент Ковальова Ольга Вікторівна
Рецензент Одинцова Олена Володимирівна

Опис

У дисертаційному дослідженні здійснено комплексне дослідження медіації як інструменту відновного правосуддя у кримінальному процесі України на доктринальному рівні. Розроблено авторську концепцію правового регулювання кримінальної медіації. У роботі обґрунтовано необхідність імплементації відповідних в українське процесуальне законодавство з урахуванням міжнародного досвіду на прикладі обраних країн (Нідерландів, Німеччини, Канади та США), а також сучасних викликів. У дисертаційному досліджені проаналізовано доктринальні підходи до визначення поняття «відновне правосуддя» та сформульоване авторське визначення відповідного поняття. Розкрито гносеологічні засади відновного правосуддя, яке фокусується не на відплаті, а на діалозі та відшкодуванні завданої шкоди, а також на ресоціалізації особи, яка вчинила правопорушення. Здійснено узагальнення основних наукових позицій щодо цілей, принципів та змісту кримінальної медіації як добровільної процедури врегулювання конфлікту між потерпілим і правопорушником за участю нейтрального посередника. Автор класифікував підходи вітчизняних та іноземних дослідників, виокремивши ключові категорії, застосовані для формулювання поняття «медіація» та на підставі аналізу цього явища сформулював власне визначення. Дисертаційне дослідження розглядає соціальні передумови розвитку інституту медіації, зокрема: зростаючий суспільний запит на гуманізацію кримінального процесу; зменшення пенітенціарного навантаження; зростання ролі прав людини у кримінальному судочинстві. Зроблено висновок про необхідність подальшого інституційного розвитку медіації на доктринальному рівні як складової правової модернізації кримінального процесу. У межах дослідження обґрунтовано доцільність нормативної кодифікації спеціалізації кримінального медіатора, визначено критерії його акредитації, запропоновано уніфікований підхід до ведення національного реєстру медіаторів з урахуванням етичних і професійних стандартів. На прикладі успішних практик США, Канади, Нідерландів та Німеччини доведено доцільність застосування моделей пілотних програм та мультидисциплінарної підготовки кадрів. На основі аналізу теоретичних підходів, національного законодавства та міжнародного досвіду обґрунтовано доцільність системної інтеграції кримінальної медіації у правову систему України як ефективного інструменту ресоціалізації правопорушника, компенсації шкоди потерпілому та зниження рівня рецидиву. У дисертації підкреслено, що становлення кримінальної медіації як інституційного явища потребує не лише змін у законодавстві, а й трансформації правової культури, підвищення рівня обізнаності населення, навчання суддів, прокурорів та адвокатів, створення стійкої професійної спільноти медіаторів. На підставі аналізу іноземного досвіду, дослідження доводить, що відновний підхід дозволяє досягти балансу між справедливістю, ефективністю та гуманізмом правосуддя. У цьому напрямку, автором також запропоновані інституційні та організаційні зміни з метою ефективного впровадження інститутів відновного правосуддя. Автор підкреслює, що запропонована модель сприяє гуманізації кримінального правосуддя. Крім того, вона забезпечує реальне врахування інтересів потерпілих. Вона дозволяє формалізувати результати переговорів, не порушуючи принципів невідворотності відповідальності, та гарантує контроль за виконанням досягнутих домовленостей. Такий підхід значно підвищує довіру до правосуддя та сприяє відновленню соціальної рівноваги після тяжких правопорушень. У дисертації досліджено перспективні напрями розвитку інституту кримінальної медіації в Україні. Автор пропонує системну концепцію трансформації медіації, яка базується на п’яти ключових векторах: вдосконалення законодавства, розвиток освітнього та інформаційного середовища, інституційне та організаційне зміцнення, євроінтеграційний контекст, відповідь на нові виклики, зокрема, виклики перехідного правосуддя в умовах збройного конфлікту. Запропоновані висновки та практичні рекомендації мають важливе теоретичне і прикладне значення, спрямоване на вдосконалення кримінального процесу України в умовах реформування правосуддя та інтеграції до європейського правового простору.

Дата реєстрації

2026-01-12

Додано в НРАТ

2026-01-12