Пошук академічних текстів

Реєстраційний номер

0824U001164, Дисертація доктора філософії

Назва роботи

Забезпечення інноваційно–інвестиційного потенціалу підприємства в умовах постконфліктної трансформації

Здобувач

Івченко Юлія Анатоліївна,

Керівник Кудріна Ольга Юріївна
Опонент Манн Руслан Володимирович
Опонент Боковець Вікторія Вікторівна
Рецензент Божкова Вікторія Вікторівна
Рецензент Ілляшенко Наталія Сергіївна

На здобуття

Доктор філософії, 051, Економіка

Дата захисту

06-12-2023

Опис

Дисертаційну роботу присвячено вирішенню актуального науково-прикладного завдання розроблення і наукового обґрунтування теоретико-методичних засад та організаційно-економічних положень щодо забезпечення інноваційно–інвестиційного потенціалу підприємства в умовах постконфліктної трансформації. В роботі вперше запропоновано модель забезпечення інноваційно-інвестиційного потенціалу підприємства, яка передбачає імплементацію новітніх організаційних структур управління, бізнес-процесів, підходів до оцінювання інноваційно-інвестиційного потенціалу, механізму забезпечення, заходів з посилення економічної безпеки у практику підприємницької діяльності. Удосконалений теоретико-методичний підхід до оцінювання інноваційно-інвестиційного потенціалу підприємства в умовах пост конфліктних трансформацій на відміну від існуючих, крім оцінювання ресурсів, включає оцінку здатності суб’єкта підприємництва до провадження інноваційно-інвестиційної діяльності. Це надає можливість підприємству не тільки оцінити наявні ресурси і можливості їх реалізації, а й визначити ступінь здатності до системних перетворень, що є особливо актуальним для підприємств з великою історією, досвідом, які працюють у традиційних галузях і слабо налаштовані на зміни. Крім того, підхід передбачає оцінювання специфічних ризиків, які виникають в умовах постконфліктних трансформацій і раніше не враховувались. Застосування даного підходу дозволяє з’ясувати рівень інноваційно-інвестиційного потенціалу підприємства на основі визначення чотирьох оцінок: ресурсів, можливостей, здатностей і ризиків. При цьому перші три показники мають бути максимізованими, а ризики – мінімізованими. В роботі запропоновано розширити класифікаційні ознаки при систематизації інноваційно-інвестиційних ризиків підприємства шляхом виокремлення ознаки «Ризики постконфліктних трансформацій». Це дозволяє включати до аналізу нові види ризиків, які виникають в в соціо-політико-економічному середовищі в нових умовах господарювання. Така пропозиція дозволяє підвищити якість аналітичної діяльності підприємства та мінімізувати можливий руйнівний вплив нових видів ризиків. Поглиблено теоретико-методичний підхід до формування системи цілей управління інноваційно-інвестиційною діяльністю підприємства, який, на відміну від існуючих, дозволяє деталізувати управлінські дії/рішення на стратегічному, тактичному й операційному рівнях та конкретизувати тактичні функціональні цілі у розрізі фінансової, виробничої, маркетингової сфер, сфери управління персоналом та сфери інформаційно-технічного забезпечення. Набула подальшого розвитку ідентифікація елементів системи забезпечення економічної безпеки інноваційно–інвестиційного потенціалу підприємства в частині розмежування управлінських рішень на функціональні та змістовні реакції та їх деталізації в контексті дій у ризикових ситуаціях, що дозволяє посилити економічну й інформаційну складові, обґрунтовано управляти ризиками, нарощувати власну наукову діяльність. Набуло подальшого розвитку визначення структурно-логічної сутності дефініції інноваційно-інвестиційного потенціалу підприємства, під яким запропоновано розуміти складну динамічну систему взаємопов’язаних елементів (ідей, задумів, новацій, нових знань, ресурсів, факторів, умов, результатів тощо), яка визначає рівень здатності підприємства здійснювати інноваційну та інвестиційну діяльності в умовах, визначених можливостями зовнішнього і внутрішнього середовища. Таке визначення, на відміну від існуючих, дозволяє враховувати при оцінці потенціалу ідеї, задуми, новації, нові знання тощо; детерміновані можливості, які є відмінними для різних ринків, різних періодів тощо та конкретизувати рівень здатності здійснювати таку діяльність. Розвинуто структурно-логічну сутність дефініції організаційно-економічного забезпечення управління інноваційно–інвестиційним потенціалом підприємства в умовах постконфліктної трансформації шляхом: удосконалення категорійно-понятійного апарату та уточнення елементів механізму. Під організаційно-економічним механізмом управління інноваційно–інвестиційним потенціалом підприємства в умовах постконфліктної трансформації запропоновано розуміти таку систему фінансових, технологічних та організаційних рішень, принципів, форм, методів, підходів і органів управління, які дозволяють здійснювати ефективний вплив на інноваційні та інвестиційні бізнес-процеси підприємства. Таке формулювання, на відміну від існуючих, дозволяє включати у систему організаційних і економічних зв’язків принципово нові технологічні рішення, які є необхідними саме в змінених умовах підприємництва; також, забезпечення інноваційно-інвестиційного потенціалу підприємства у визначенні конкретизоване у нових інноваційних, інвестиційних, технологічних, інформаційних та інших бізнес-процесах, що надає можливість уточнити й у подальшому формалізувати таку діяльність.