Пошук академічних текстів

Реєстраційний номер

0824U001708, Дисертація доктора філософії

Назва роботи

Методика розслідування завідомо неправдивих показань свідка і потерпілого

Здобувач

Романаускас Крістіна Андріївна,

Керівник Гусєва Влада Олександрівна
Опонент Аркуша Лариса Ігорівна
Опонент Санакоєв Дмитро Борисович
Рецензент Попович Ірина Миколаївна
Рецензент Перепелиця Сергій Іванович

На здобуття

Доктор філософії, 081, Право

Дата захисту

10-06-2024

Опис

Дисертацію присвячено комплексному дослідженню організаційно-тактичних основ розслідування надання свідком і потерпілим завідомо неправдивих показань. За результатами проведеного теоретичного аналізу й узагальнення емпіричного матеріалу розроблено наукові основи видової криміналістичної методики розслідування кримінальних правопорушень цього виду, структурними елементами якої стали: криміналістична характеристика; особливості відкриття кримінального провадження та початкового етапу розслідування; обставини, що підлягають з’ясуванню; типові слідчі ситуації початкового етапу розслідування; слідчі версії; тактичні особливості проведення допитів, слідчого експерименту; особливості призначення експертиз під час розслідування. Доцільність проведеного дослідження обґрунтовано тим, що сучасний стан наукового забезпечення проблем отримання показань свідка та потерпілого, особливостей їх перевірки й оцінки є достатньо розробленим, водночас як організаційно-тактичні засади розслідування завідомо неправдивих показань свідка та потерпілого досі залишалися поза увагою вчених. Установлено, що найчастіше свідками у кримінальних провадженнях, розпочатих за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 384 КК України, стають працівники правоохоронних органів, а також очевидці події або учасники суспільних відносин щодо яких допитано свідка чи потерпілого, котрий надав неправдиві відомості. Окреслено обставини, що мають становити предмет допиту свідків у кримінальних провадженнях за фактом надання завідомо неправдивих свідчень свідком і потерпілим. З’ясовано, що під час досудового розслідування надання свідком або потерпілим завідомо неправдивих показань виникає потреба у залученні експерта до проведення експертизи. Типовим є призначення судово-почеркознавчої експертизи, судово-психіатричної експертизи, судово-психологічної експертизи, зокрема і з застосуванням поліграфу, судово-телекомунікаційної експертизи, рідше – технічної експертизи документу. Охарактеризовано особливості призначення кожної із них під час розслідування надання свідком чи потерпілим завідомо неправдивих показань.