29 квітня 2020 року проект сприяння академічній доброчесності в Україні (SAIUP) запрошує на вебінар «Університетська система дотримання академічної доброчесності: нормативна база or/and/versus дієві механізми».
29 квітня 2020 року проект сприяння академічній доброчесності в Україні (SAIUP) запрошує на вебінар «Університетська система дотримання академічної доброчесності: нормативна база or/and/versus дієві механізми».
Це – черговий із серії “карантинних” вебінарів SAIUP, який проводитиме Артем Артюхов, член Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, керівник групи сприяння академічній доброчесності Сумського державного університету.
На вебінарі будуть обговорюватись такі питання:
– досвід Сумського державного університету;
– досвід акредитаційної експертизи;
– рекомендації Нацагентства;
– інструменти популяризації: запобігти краще ніж боротися з наслідками.
Для участі у вебінарі необхідна попередня реєстрація.
Відео заходу буде доступне усім бажаючим на каналі SAIUP.
3 квітня 2020 року відбувся вебінар на тему «Особливості роботи антиплагіатної системи StrikePlagiarism».
3 квітня 2020 року відбувся вебінар на тему «Особливості роботи антиплагіатної системи StrikePlagiarism».
Організатори: Інститут педагогічної освіти і освіти дорослих імені Івана Зязюна НАПН України, компанія Plagiat.PL в Україні та Кафедра ЮНЕСКО «Неперервна професійна освіта ХХІ століття» НАПН України.
Під час вебінару обговорювались питання побудови системи забезпечення академічної доброчесності, етики академічних взаємовідносин та використання антиплагіатної системи StrikePlagiarism. Особлива увага була приділена аналізу нормативного та інституціонального середовища, зокрема – діяльності уповноважених комісій (комісії з етики взаємовідносин та конфліктів, комісії з академічної доброчесності, апеляційної комісії); інформаційному забезпеченню, обізнаності учасників освітньо-наукової діяльності. Було продемонстровано особливості роботи антиплагіатної системи StrikePlagiarism, обговорено зміст коефіцієнтів подібності перевірених робіт та доступу до баз даних зіставлення наукових текстів; акцентовано увагу на античитингових інструментах для виявлення перефразувань, рерайтингу, некоректного цитування тощо.
Проект сприяння академічній доброчесності продовжує рубрику Infobulletin. У сьомому випуску – «Як підвищити якість оцінювання?» дізнаємось, яка роль оцінювання у підтримці академічної доброчесності, «секрети» доброчесного оцінювання. Також про специфіку оцінювання та його різновиди.
Проект сприяння академічній доброчесності продовжує рубрику Infobulletin. У сьомому випуску – «Як підвищити якість оцінювання?» дізнаємось, яка роль оцінювання у підтримці академічної доброчесності, «секрети» доброчесного оцінювання. Також про специфіку оцінювання та його різновиди.
Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти затверджені Рекомендації для закладів вищої освіти щодо розробки та впровадження університетської системи забезпечення академічної доброчесності. Документ пропонує менеджменту, професорсько-викладацькому складу та здобувачам вищої освіти об’єднатись задля досягнення спільної мети — отримання конкурентоспроможного на ринку праці випускника або перспективного молодого вченого, який у своїй роботі буде керуватись принципами академічної доброчесності.
Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти затверджені Рекомендації для закладів вищої освіти щодо розробки та впровадження університетської системи забезпечення академічної доброчесності. Документ пропонує менеджменту, професорсько-викладацькому складу та здобувачам вищої освіти об’єднатись задля досягнення спільної мети — отримання конкурентоспроможного на ринку праці випускника або перспективного молодого вченого, який у своїй роботі буде керуватись принципами академічної доброчесності.
Університетська система забезпечення академічної доброчесності — обов’язковий елемент внутрішньої системи забезпечення якості освітньої діяльності та якості вищої освіти.
Є багато питань, які мають бути врегульовані: Із яких взаємопов’язаних блоків повинна складатись університетська система забезпечення академічної доброчесності? Хто повинен здійснювати контроль та управління всією системою на загальноуніверситетському рівні та її складовими на локальному (інститутському, кафедральному) рівні? Чи повинен у ЗВО існувати структурний підрозділ, який опікується цією проблемою? Хто несе відповідальність за порушення академічної доброчесності і хто уповноважений приймати рішення про призначення виду відповідальності за різні види порушень? Які порушення академічної доброчесності властиві освітньо-науковій діяльності у ЗВО та хто і в якій мірі повинен відповідати за ці порушення?
У затверджених НАЗЯВО Рекомендаціях здійснено спробу перейти від роз’яснення суті академічної доброчесності та просвітницької діяльності – до конкретних рішень.
Університетська система забезпечення академічної доброчесності покликана попередити порушення, а не боротись з його наслідками. Усвідомлення цієї тези стане основою створення успішної системи забезпечення академічної доброчесності у ЗВО.
Проект сприяння академічній доброчесності продовжує рубрику Infobulletin. У шостому випуску «Студентський плагіат, частина 2. Що робити?» наведено рекомендації щодо того, як протидіяти студентському плагіатові, представлені поради для викладачів.
Проект сприяння академічній доброчесності продовжує рубрику Infobulletin. У шостому випуску «Студентський плагіат, частина 2. Що робити?» наведено рекомендації щодо того, як протидіяти студентському плагіатові, представлені поради для викладачів.
26 лютого 2020 року відбулось засідання Атестаційної колегії Міністерства освіти і науки, на якому було скасовано рішення спеціалізованих вчених рад про присудження наукових ступенів доктора та кандидата наук. Йдеться при три виявлені випадки академічного плагіату, низький рівень дисертаційних досліджень та їх невідповідність паспорту наукової спеціальності.
26 лютого 2020 року відбулось засідання Атестаційної колегії Міністерства освіти і науки, на якому було скасовано рішення спеціалізованих вчених рад про присудження наукових ступенів доктора та кандидата наук. Йдеться при три виявлені випадки академічного плагіату, низький рівень дисертаційних досліджень та їх невідповідність паспорту наукової спеціальності.
Скасовані наступні рішення:
СВРД 29.053.02 про присудження ступеня доктора наук Ющенку Петру Андрійовичу по результатах захисту дисертації «Києворуська спадщина в історичній пам’яті українського суспільства (XII – початок XXI ст.)» (спеціальність «Історія України» 07.00.01) через невідповідність належним критеріям, які висуваються до докторських дисертацій (робота не містить авторських наукових положень та науково обгрунтованих результатів у галузі історичної науки, що розв’язують важливу наукову або науково-прикладну проблему; має текстові запозичення і некоректні посилання.
СВРД 55.051.05 про присудження ступеня кандидата наук Донник Тетяні Анатоліївні по результатах захисту дисертації «Роль та механізми участі психоемоційних розладів в дизрегуляційній патології у хворих з віддаленими наслідками закритої легкої черепно-мозкової травми та обґрунтування їх корекції методом програмованої сенсорної депривації» (спеціальність «Паталогічна фізіологія» 14.03.04) через невідповідність паспорту наукової спеціальності.
СВРД 64.053.04 про присудження ступеня кандидата наук Дерев’янко Інні Володимирівні по результатах захисту дисертації «Педагогічні ідеї християнського виховання підлітків Київської Русі (кінець Х – середина ХІІІ століття)» (спеціальність «Загальна педагогіка та історія педагогіки» 13.00.01) через фальсифікацію джерельної бази, ознаки прихованого запозичення праць інших науковців і те, що дисертація не є науковим дослідженням.
На додатковий розгляд направлено 2 докторські та 6 кандидатських дисертацій.
Відмовлено двом спеціалізованим вченим радам у продовженні їхньої роботи у зв’язку з невідповідністю Положенню про спеціалізовану вчену раду, порушеннями академічної доброчесності та низькою якістю дисертаційних досліджень, які до цього захищались у таких спецрадах. Це спецради Харківського національного медичного університету МОЗ України та Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв Міністерства культури України.
Водночас ухвалено рішення присудити 306 наукових ступенів доктора наук, 1079 – кандидата наук, 17 – доктора філософії. Також Атестаційна колегія присвоїла 194 вчених звання професора, 568 – доцента, 38 – старшого дослідника.
Проект сприяння академічній доброчесності продовжує рубрику Infobulletin. У п’ятому випуску «Студентський плагіат, частина 1. Хто винен?» розкрито тему студентського плагіату та надані порадами щодо того, як запобігти цьому явищу, представлені відповіді на запитання щодо доброчесності у навчанні та науковій діяльності.
Проект сприяння академічній доброчесності продовжує рубрику Infobulletin. У п’ятому випуску «Студентський плагіат, частина 1. Хто винен?» розкрито тему студентського плагіату та надані порадами щодо того, як запобігти цьому явищу, представлені відповіді на запитання щодо доброчесності у навчанні та науковій діяльності.
Проект SAIUP та онлайн-платформа EdEra розробили спільний онлайн-курс для вчителів з питань академічної доброчесності. Слухачі, які успішно навчатимуться на цьому курсі, отримають сертифікат.
Проект SAIUP та онлайн-платформа EdEra розробили спільний онлайн-курс для вчителів з питань академічної доброчесності. Слухачі, які успішно навчатимуться на цьому курсі, отримають сертифікат.
Проходження цього курсу дозволить:
– поглибити знання щодо академічної доброчесності;
– дізнатись про види порушень доброчесності та про те, як їм можна запобігти;
– ознайомитись з кращими практиками;
– отримати поради щодо професійної орієнтації учнів та вибору ними траєкторій освітнього розвитку.
Крім того, проект SAIUP підготував інші корисні матеріали з проблематики академічної доброчесності – методичні рекомендації, зошит з практичними вправами, сценарії уроків, презентаційні матеріали, інфографіку та відеоролики.
Погляд на проблему академічної доброчесності Елеонори Шестакової представлений у статті, опублікованій у «Дзеркалі тижня» (випуск №45-2019).
Погляд на проблему академічної доброчесності Елеонори Шестакової представлений у статті, опублікованій у «Дзеркалі тижня» (випуск №45-2019).
Пропонуємо Вашій увазі фрагменти публікації.
«… академічна доброчесність — це не лише нульова толерантність до плагіатної діяльності, це ще й боротьба за якість освітянсько-наукового процесу…
Якщо академічний плагіат тексту відносно легко виявити та обґрунтувати, то наукоподібне жонглювання поняттями, псевдонауковість, фальшування, спотворення наукової ідеї — вкрай важко. Тут потрібне усвідомлення науковцями, які готують і захищають “словоблуддя”, цінності фахової репутації та особистої відповідальності за свій підпис під експертним висновком, рецензією, відгуком. Урешті-решт, потрібно, щоб опоненти й члени спеціалізованих учених рад самі були фахівцями належного рівня…
За академічний плагіат текстів несуть особисту відповідальність і здобувач, і його науковий керівник/консультант, і експерти, й опоненти, які читали й оцінювали роботу. І за це бодай теоретично їх можна притягти до відповідальності.
У випадку з фальшуванням, спотворенням наукових ідей, підходів, з профанацією наукового процесу все набагато складніше. Тут фахово-етичний наголос потрібно одночасно ставити і на особистісній, і на колективній науковій діяльності, і, зрештою, на колективній науковій відповідальності за остаточний результат — надруковану наукову роботу, захищену дисертацію.
…виникає питання: а ми можемо вже зараз впроваджувати норми академічного життя, аналогічні нормам науково-освітянської спільноти європейських країн? Що ми можемо і маємо позичити з їхнього досвіду, а що нам не підходить? Чому засадничі норми та принципи їхнього життя — наприклад повага до соціально-фахової репутації викладача, науковця, острах втратити її — є важливими для країн ЄС, а в нас не працюють?
Що і як конкретно робити, щоб репутація науковця, освітянина стала засадою його вдалого соціального життя…? Який власний досвід та якими шляхами і способами маємо формувати, щоб у нашому суспільстві запрацювали норми академічної доброчесності, авторитетами були фахівці…»
За результатами дослідження німецьких соціологів, навіть провідні європейські країни стикаються з плагіатом. Так, у Німеччині 50% наукових робіт його містять. Не менше негативу в науковому середовищі Великої Британії, де з плагіатом стикаються 58% університетських викладачів. В Україні ситуація є не менш проблемною. У нас плагіат у тій чи іншій формі використовують 90% студентів.
За результатами дослідження німецьких соціологів, навіть провідні європейські країни стикаються з плагіатом. Так, у Німеччині 50% наукових робіт його містять. Не менше негативу в науковому середовищі Великої Британії, де з плагіатом стикаються 58% університетських викладачів. В Україні ситуація є не менш проблемною. У нас плагіат у тій чи іншій формі використовують 90% студентів.
Чим загрожує плагіат?
Згідно українського законодавства, академічний плагіат може загрожувати позбавленням посади або ступеня в науковій або освітній установі, якщо людина пов’язана з науково-педагогічною працею. Застосовувати санкції університет може і проти студентів. Якщо говорити про плагіат у контексті закону про авторське та суміжне право, то рішення щодо особи, яка до нього вдалася, приймає суд. Обидва види плагіату можуть збігатися, але не завжди. Якщо говорити про наукові установи та заклади вищої освіти, то санкції проти академічного плагіату застосовуються на рівні цих структур.
Скільки у середньому робіт за рік містять плагіат?
Середній відсоток текстових збігів у файлах, які перевіряли у системі Unicheck 2018-го склав 33,16. Мова йде не про кількість робіт, а відсоткову масу тексту в кожній роботі. Точно встановлювати наявність плагіату все ж повинна спеціальна комісія, фахівець чи науковий керівник.
Як перевірити роботу на наявність плагіату?
Є різноманітні антиплагіатні платформи. Програмний антиплагіатний продукт порівнює текст із базами даних, які розміщені в інтернеті. Один із найбільших онлайн-сервісів у світі – українська розробка Unicheck. Безкоштовний доступ до сервісу мають понад 120 українських вузів.
Як перевіряють роботи на плагіат за кордоном?
В Америці антиплагіатна перевірка – стандартна та звична частина виконання і здачі роботи. У школярів і студентів є підв’язані до предметів особисті кабінети в системі управління навчання, куди вони завантажують власні роботи. Після цього викладач оцінює не лише роботу, але й якість її перевірки на платформі.
Всі акаунти на сайті НРАТ проходять стандартну процедуру реєстрації і є верифікованими. Однак для того, щоб отримати додаткові можливості, такі як публікація відкритих рецензій на академічні тексти, необхідна верифікація за афіліацією.
Щоб отримати статус «верифікований», необхідно змінити основну адресу електронної пошти на корпоративну, яка прив’язана до наукової установи або закладу освіти.
Наприклад: user@ukrintei.ua, user@nas.gov.ua
Після підтвердження корпоративної електронної скриньки ваш акаунт буде автоматично верифіковано за афіліацією.
Якщо ваша електронна адреса є корпоративною, але акаунт не має позначки верифікації, вам необхідно написати нам на електронну скриньку NRAT@ukrintei.ua. Після перевірки ми додамо вашу адресу в базу даних, і ваш акаунт буде верифіковано.
Після проходження процедури верифікації за афіліацією ви можете змінити основну адресу електронної скриньки на зручну для вас, не втративши при цьому статусу верифікації.
Проходити верифікацію за афіліацією необхідно лише один раз.
* Ми використовуємо корпоративні адреси з Єдиної державної бази з питань освіти та Державного реєстру наукових установ, яким надається підтримка держави
