Пізанська декларація політики ресурсів сірої літератури

(16 травня 2014 р.)

(16 травня 2014 р.)

Вступ 

Постійно зростаючий обсяг знань та інформації, що продукується науковими організаціями, урядовими установами та на виробництві в усіх предметних і професійних сферах, не контролюється комерційними видавництвами.

Інформаційні джерела такого роду (публікації, дані та інші матеріали), відомі як сіра література, являють собою істотний ресурс комунікацій у сфері науки і вищої освіти, досліджень і розробок, вироблення політики для бізнесу, промисловості, професійних спільнот та суспільства в цілому. Сіра література є важливим джерелом експериментальних даних, наукових аргументів, інновацій та знань у багатьох сферах людської діяльності, включаючи науку, інженерне проектування, охорону здоров’я, соціальну сферу, освіту, культуру та мистецтво.

До типів документів сірої літератури, представлених у друкованій або електронній формі, зокрема, відносяться: науково-технічні звіти, доповіді, анотації, огляди, рецензії, робочі матеріали, матеріали конференцій, тези, мультимедійний контент, які містять цінну наукову інформацію.

Для того, щоб найкращим чином реалізувати результати наукових досліджень та поширювати науково-технічну інформацію серед найширшого кола користувачів – науковців, урядовців, громадянського суспільства, освітян та підприємців, – ми, що підписали цю декларацію, закликаємо до  визнання зростаючого значення сірої літератури та особливої її ролі й цінності для урядовців, науковців, інших зацікавлених осіб щодо забезпечення відкритого доступу до результатів досліджень, розвитку відкритої науки, інноваційної активності, виваженої політики та трансферу знань.

Для найбільш повного використання переваг сірої літератури у масштабах локальних, національних і глобальних спільнот ми проголошуємо та підтримуємо наступне:

В організаційній сфері:

  1. Урядовим та іншим організаціям приділяти більше уваги проблемам відкритого доступу.
  2. Організаціям, що займаються виробництвом, використанням, збором сірої літератури та управлінням нею, розвивати співпрацю й координацію дій.
  3. Використовувати стійкі ідентифікатори та відкриті стандарти
    метаданих сірої літератури.

У сфері наукових досліджень і освіти:

4.    Університетам, урядовим установам та іншим інституціям
впроваджувати нові форми визнання і заохочення високої якості сірої
літератури.

5.    Удосконалювати стандарти виробництва і бібліографічного
контролю сірої літератури.

6. Розробляти та впроваджувати сумісні стандарти в управлінні сірою літературою.

7. Створювати керівництва з позитивними прикладами виробництва, поширення й оцінювання сірої літератури.

У правовій сфері:

8. Вносити зміни до законодавства щодо обов’язкового примірника та авторського права, які б дозволили розширити можливості бібліотек, уповноважених служб, наукових закладів та програм зі збору та забезпечення доступу до сірої літератури, особливо – некомерційних матеріалів, що становлять суспільний інтерес.

9. Знімати юридичні перешкоди на шляху поширення сірої літератури.

10.    Розвивати ліцензування сірого контенту як у комерційних, так і
некомерційних цілях.

У галузі фінансів та сталого розвитку:

11.   Визначати   доступні джерела фінансування   досліджень, що включають сіру літературу.

12. Збільшувати підтримку розвитку колекцій (формування фондів) та довготривалого зберігання сірої літератури.

13. Збільшувати інвестиції в інфраструктуру та нові технології доступу та використання друкованої і цифрової сірої літератури.

У технічному напрямі:

14.    Розвивати методи протидії застаріванню посилань, підвищувати
стабільність і доступність он-лайн контенту.

15.    Розробляти системи і засоби зв’язування даних та іншого
нетекстового контенту з публікаціями сірої літератури та сумісні стандарти для обміну сірої літератури.

Джерело: https://bit.ly/2mzCvmh

2019-09-20

2019-09-20
Share
2019-го більшість вишів та наукових установ отримають доступ до наукових баз Scopus і WOS для збільшення публікацій – закладено 45 млн грн

2019-го більшість вишів та наукових установ отримають доступ до наукових баз Scopus і WOS для збільшення публікацій – закладено 45 млн грн

За останні 3 роки кількість публікацій українських дослідників у міжнародних наукових базах даних Scopus та Web of Science стабільно зростає. Про це свідчать дані публікаційної активності вишів та наукових установ, підпорядкованих МОН, за 2015-2017 роки, зібрані та проаналізовані фахівцями Державної науково-технічної бібліотеки України.

2018-12-04

За останні 3 роки кількість публікацій українських дослідників у міжнародних наукових базах даних Scopus та Web of Science стабільно зростає. Про це свідчать дані публікаційної активності вишів та наукових установ, підпорядкованих МОН, за 2015-2017 роки, зібрані та проаналізовані фахівцями Державної науково-технічної бібліотеки України.

Так, українськими науковцями з зазначених закладів 2015 року в Scopus було розміщено 5737 публікацій, 2016-го – 6075 та 2017-го – 7090. У Web of Science також помітне зростання: 2015 рік – 5093 публікації, 2016-й – 5848, а 2017-го – 6712. Найпродуктивнішими галузями стали інженерія, фізика, матеріалознавство.

«Тобто протягом останніх років відбувається щорічне зростання кількості публікацій наших установ у Web of Science та Scopus десь на 14-15%. Певна річ, що позитивний вплив на зростання публікаційної активності мав, зокрема, наданий МОН у 2017 році доступ до Scopus та Web of Science. За підсумками конкурсу передплату за державні кошти було забезпечено для понад 100 вишів та наукових установ, що перебувають у підпорядкуванні МОН.  Цього року ми не тільки залишили підключення до баз, а й змогли збільшити кількість закладів, які його отримали»,– розказав генеральний директор директорату науки МОН Дмитро Чеберкус.

Він додав, що  раніше статистика також засвідчила збільшення кількості пошукових запитів з України після забезпечення МОН передплаченого доступу.  Так, наші науковці стали вп’ятеро частіше користуватися Scopus та Web of Science.

«Дані щодо збільшення як користувацької, так і публікаційної активності дозволили нам ґрунтовно мотивувати необхідність закласти в бюджет 2019 року кошти, щоб забезпечити передплату доступу до цих баз для всіх українських науковців. Тобто не лише для вишів та наукових установ МОН, а й для інших закладів – підпорядкованих НАН, галузевим академіям, МОЗ, МВС, Міноборони тощо. І нам вдалося запланувати на це на наступний рік близько 45 млн гривень», – повідомив очільник директорату.

Детальніше: https://bit.ly/2UeAmsS

2018-12-04

2018-12-04
Share
МОН вдвічі збільшило кількість вишів та наукових установ, які отримали за кошти бюджету передплату на Scopus і Web of Science, – опубліковано наказ з їх переліком

МОН вдвічі збільшило кількість вишів та наукових установ, які отримали за кошти бюджету передплату на Scopus і Web of Science, – опубліковано наказ з їх переліком

Цього року МОН надало доступ до міжнародних наукових баз даних Scopus та Web of Science за кошти держбюджету вдвічі більшій кількості вишів та наукових установ, ніж 2017-го. Відповідний наказ з повним переліком був опублікований сьогодні, 8 листопада 2018 року, на сайті Міністерства.

Цього року МОН надало доступ до міжнародних наукових баз даних Scopus та Web of Science за кошти держбюджету вдвічі більшій кількості вишів та наукових установ, ніж 2017-го. Відповідний наказ з повним переліком був опублікований сьогодні, 8 листопада 2018 року, на сайті Міністерства.

Зокрема, торік підключення до Scopus отримали 67 закладів, а зараз – 135. До Web of Science минулого року доступ надали 64 закладам, а цього – 105.

«Влітку ми оголосили відбір для вишів та наукових установ МОН на другий цикл передплати за кошти держбюджету до Scopus та Web of Science.  Щоб отримати доступ, заклад мав відповідати низці критеріїв.Загалом нам надійшло 148 заявок, з яких 13 – не від наших установ. Із 135 заявок від закладів МОН понад 100 отримали високі бали і матимуть підключення одразу до обох баз. Для порівняння – торік тільки 29 установ отримали доступ і до Scopus, і до Web of Science», – розказав генеральний директор директорату науки МОН Дмитро Чеберкус.

Підключенням до баз будуть охоплені всі регіони країни – 24 області та м. Київ. Причому здебільшого доступ буде у вишах, розміщених не тільки в обласних центрах, а в районних. Наприклад, в таких містах, як Кривий Ріг, Мукачево, Краматорськ, Бердянськ, Глухові, Кам’янець-Подільському, Умані тощо.

«Одна з наших цілей – щоб доступ до баз отримала якомога більша кількість науковців, студентів, аспірантів. Тому, по-перше, цього року ми ще більше розширили географію підключень, а, по-друге, залишили правило минулого року: установа, що отримала доступ, зобов’язана надавати його у комп’ютерних залах своїх бібліотек всім охочим – попри те, які установи та заклади вони представляють», – відзначив керівник директорату.

Водночас він наголосив, що МОН уважно стежить за тим, як підключені за кошти бюджету установи користуються базами. І така статистика здебільшого є позитивною: українські науковці стали вп’ятеро частіше користуватися Scopus та Web of Science.

«Звісно, ми мали й негативні приклади того, коли заклади мінімально використовували надану можливість. Однак ми ще коли домовлялися про надання послуг, то на прохання МОН компанії-постачальники погодилися проводити в Києві та регіонах семінари й тренінги. Й ми помітили, що такі заходи позитивно вплинули на динаміку користування, зокрема, там, де вона була досить невтішною», – зауважив Дмитро Чеберкус.

Окремо він анонсував, що наступного року МОН планує забезпечити передплату не тільки для своїх вишів та наукових установ, а й для інших закладів – підпорядкованих НАН, галузевим академіям, МОЗ, МВС, Міноборони тощо.

Детальніше: URL : https://mon.gov.ua/ua/news/mon-vdvichi-zbilshilo-kilkist-vishiv-ta-naukovih-ustanov-yaki-otrimali-za-koshti-byudzhetu-peredplatu-na-scopus-i-web-science-opublikovano-nakaz-z-yih-perelikom

2018-11-08

2018-11-08
Share