АРТЕМЕНКО ІВАН ІВАНОВИЧ

АРТЕМЕНКО ІВАН ІВАНОВИЧ

(15.09.1924 - 27.04.1989)

Відомий вчений у галузі археології, дослідник доби неоліту — бронзового віку Полісся та Наддніпрянщини. Вивчав пам'ятки середньодніпровської та сосницької культур, був керівником Трипільської експедиції (1981–1988). Директор Інституту археології АН УРСР (1973–1986). Доктор історичних наук (1977). Член-кореспондент АН УРСР (1982). Лауреат Державної премії УРСР в галузі науки і техніки (1980).

Біографія: https://nas.gov.ua/employee/artemenko-ivan-ivanovich, https://iananu.org.ua/pro-institut-ia/istoriya/personaliji/direktori/artemenko-i-i, https://vue.gov.ua/Артеменко,_Іван_Іванович, https://resource.history.org.ua/cgi-bin/eiu/history.exe?Z21ID=&I21DBN=DOP&P21DBN=EIU&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=eiu_all&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=TRN=&S21COLORTERMS=0&S21STR=Artemenko_I

ПАЛЛАДІН ОЛЕКСАНДР ВОЛОДИМИРОВИЧ

ПАЛЛАДІН ОЛЕКСАНДР ВОЛОДИМИРОВИЧ

(10.09.1885 - 06.12.1972)

Видатний вчений-біохімік, засновник української школи біохімії та нейрохімії. Уперше в СРСР розпочав систематичні дослідження вітамінів, синтезував вітамінний препарат вікасол. Проводив дослідження з біохімії м'язової діяльності, розробив основи сучасних уявлень про втому та тренування м'язів. Уперше розпочав систематичне вивчення біохімії нервової системи. Організував та очолював Український біохімічний інститут (нині Інститут біохімії ім. О.В. Палладіна НАН України) (1925-1970). Засновник і головний редактор «Українського біохімічного журналу» (з 1926). Доктор біологічних наук (1926). Академік АН УРСР (1929) та АН СРСР (1942). Президент АН УРСР (1946–1962). Герой Соціалістичної Праці (1955).

Біографія та нагороди: https://esu.com.ua/article-882547, https://www.pharmencyclopedia.com.ua/article/724/palladin-oleksandr-volodimirovich, https://vue.gov.ua/Палладін,_Олександр_Володимирович

Інформація на порталі НБУВ: https://www.nbuv.gov.ua/node/4275

ЛЯЛЬКО ВАДИМ ІВАНОВИЧ

ЛЯЛЬКО ВАДИМ ІВАНОВИЧ

(01.09.1931 - 24.09.2022)

Відомий вчений у галузі гідрогеології, геоекології та аерокосмічних досліджень Землі. Досліджував формування ресурсів підземних вод посушливих районів України, розробляв методи розрахунку тепло- і масопереносу в земній корі та оцінювання запасів термальних і мінеральних вод. Розвинув теоретико-методичні засади формування геотермальних, геохімічних і спектральних пошукових сигналів на основі теорії енергомасообміну в геосистемах, впроваджував нові методи аерокосмічного землезнавства. Директор Наукового центру аерокосмічних досліджень Землі Інституту геологічних наук НАН України (1992-2022). Доктор геолого-мінералогічних наук (1972), професор (1986). Академік НАН України (2010). Заслужений діяч науки і техніки України (1997). Лауреат премії НАН України ім. В.І. Вернадського (1986), Державних премій України в галузі науки і техніки (1989, 2004).

Біографія та нагороди: https://esu.com.ua/article-60027, https://igs-nas.org.ua/podii-ta-novyny/novyny/pamyati-akademika-vadyma-ivanovycha-lyalka, https://igs-nas.org.ua/images/geology/news/pdf/ljalko_vi_biobibliographija.pdf

Інформація на порталі НБУВ: http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/57781

Наукові праці у НРАТ

ГЛУШКО ВAСИЛЬ ВАСИЛЬОВИЧ

ГЛУШКО ВAСИЛЬ ВАСИЛЬОВИЧ

(28.08.1920 - )

Відомий вчений-геолог. Керівник геологічного відділу «Укpнaфтогaзpозвідкa» (1946–1953), заступник директора та директор Укpаїнського науково-дослідного геолого-pозвідувального інституту (1953– 1979), професор Львівського університету (1979-1988). Займався дослідженнями у галузі регіональної геології та тектоніки України, Карпато-Балканської гірської системи та Південно-західної Європи, вивчав геологічну будову Кapпaт, Львівсько-Волинської, Дніпpовсько-Донецької, Пpичоpномоpської зaпaдин, склaдaнням тектонічних мап Кapпaто-Бaлкaнської гіpської системи, зaкономіpності pозтaшувaння pодовищ нaфти і гaзу. Доктор геолого-мінералогічних наук (1966), професор (1967). Член-коpеспондент НAНУ (1967). Лауреат Деpжавної пpемії Укpaїни (1986, 1994) та премії НАНУ ім.В. Вернадського (1994).

Біографія: https://esu.com.ua/article-30527

Нагороди: https://www.nas.gov.ua/employee/glushko-vasil-vasilovich

УЛІТКО АНДРІЙ ФЕОФАНОВИЧ

УЛІТКО АНДРІЙ ФЕОФАНОВИЧ

(28.08.1934 - 24.06.2015)

Відомий науковець, що займався дослідженнями у галузі теорії електромеханічних коливань, хвильових гіроскопів і механіки контактної взаємодії тіл, що деформуються. Започаткував нові напрямки в сучасній механіці та математичній фізиці - електропружність, механіку деформівного твердого тіла, розробив метод власних векторних функцій в задачах теорії пружності, теорію твердотільних гіроскопів. Декан механіко-математичного факультету, перший проректор (1985—1988) та завідувач кафедри теоретичної та прикладної механіки (1985-2002) Київського університету ім.Т.Г. Шевченка. Доктор фізико-математичних наук (1972). Член-кореспондент АН УРСР (1982). Заслужений діяч науки УРСР (1984), лауреат премії ім.О.М. Динника (1984), державної премії УРСР (1989).

Біографія: https://www.nas.gov.ua/employee/ulitko-andrii-feofanovic

Нагороди: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%BA%D0%BE_%D0%90%D0%BD%D0%B4%D1%80%D1%96%D0%B9_%D0%A4%D0%B5%D0%BE%D1%84%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87

Наукові праці у НРАТ

ПУХОВ ГЕОРГІЙ ЄВГЕНОВИЧ

ПУХОВ ГЕОРГІЙ ЄВГЕНОВИЧ

(23.08.1916 - 03.08.1998)

Відомий вчений у галузі теоретичної електротехніки, обчислювальної математики та техніки. Займався теорією та експериментами у галузі стійкості енергетичних систем, досліджував безконтактні перетворювачі частот та електричні машини в системах синхронного зв’язку, параметричні й нелінійні електричні ланцюги, займався питаннями електричного моделювання для дослідження стрижневих систем в будівельній механіці. Запропонував новий метод «точкового обчислення», покладений в основу операційного методу аналізу електричних ланцюгів. Розвинув теорію квазіаналогового моделювання.  Доцент і завідувач кафедр електричних машин і теоретичних основ електротехніки Львівського політехнічного інституту (1944–1948), викладач, завідувач кафедри теоретичних основ електротехніки, декан електромеханічного факультету Томського політехнічного інституту (1948–1953), засновник та завідувач кафедри теоретичних основ електротехніки та електричних приборів і пристроїв Таганрозького радіотехнічного інституту (1953-1957),викладач Київського інституту цивільного повітряного флоту (1957), керівник відділу Обчислювального центру АН УРСР (1958–1971), керівник відділу математичного моделювання та заступник директора Інституту електродинаміки АН УРСР (1971–1981) , засновник та директор Інституту проблем моделювання в енергетиці АН УРСР (1981-1998). Доктор технічних наук (1951).   Член-кореспондент НАНУ (1961), академік НАН України (1967). Лауреат Державної премії УРСР в галузі науки і техніки (1982), заслужений діяч науки УРСР (1982).     

Біографія: https://www.nas.gov.ua/employee/puxov-georgii-jevgenovic

Нагороди: https://www.nbuv.gov.ua/node/3035

ХОРУНОВ ВІКТОР ФЕДОРОВИЧ

ХОРУНОВ ВІКТОР ФЕДОРОВИЧ

(12.08.1937 - 26.01.2016)

Відомий науковець у галузі матеріалознавства і технології металів. Займався дослідженням процесів високо- та низькотемпературного паяння, зварювання, з’єднання нових перспективних конструкційних матеріалів, технології металів. Розробив технології та обладнання для виробництва деталей і вузлів ракетно-космічної техніки, зокрема - технологічні процеси і припої для паяння жароміцних нікелевих сплавів, інтерметалідних та дисперсно-зміцнених сплавів, вуглецевих матеріалів, сплавів на основі титану та алюмінію. Вперше синтезував новий клас комплексних тетрафторборатів, розробив припої та технологію паяння різнорідних зʼєднань дивертора установки термоядерного синтезу та дослідив працездатність різнорідних паяних сполук в умовах жорсткого термічного навантаження й нейтронного опромінення.  Завідувач відділу Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона (1987-2016). Доктор технічних наук (1985), професор (1993). Член-кореспондент НАН України (2006). Лауреат Державної премії УРСР в галузі науки і техніки (1988), Заслужений діяч науки і техніки України (2004), Лауреат Премії імені Є.О. Патона (2007).

Біографія: https://old.nas.gov.ua/UA/PersonalSite/Pages/default.aspx?PersonID=0000014353

Нагороди: https://old.nas.gov.ua/UA/PersonalSite/ParticipationCompetitions/Pages/default.aspx?PersonID=0000014353

Інформація з «Енциклопедії сучасної України»: https://esu.com.ua/article-881899

Наукові праці у НРАТ

ВІЗІР АНАТОЛІЙ ДМИТРОВИЧ

ВІЗІР АНАТОЛІЙ ДМИТРОВИЧ

(31.07.1929 - 20.12.2002)

Відомий вчений у галузі клінічної медицини. Досліджував роль нейрогуморальних механізмів у патогенезі серцево-судинних захворювань, хвороби органів шлунково-кишкового тракту та дихання. Започаткував в Україні вивчення ролі симпатоадреналової, ренін-ангіотензин-альдостеронової та калікреїнкінінової систем, нейропептидів, простагландинів у розвитку гіпертонічної хвороби, ішемічної хвороби серця та порушень серцевого ритму. Запровадив у практичну медицину нові антиаритмічні препарати та біогенні стимулятори. Кандидат медичних наук (1961), доктор медичних наук (1967), професор (1968). Академік НАН України (1992) і НАМН України (1993). Лауреат премії АМН України (1999). Ректор Запорізького державного медичного університету (1974–2002).

Біографія: https://www.nas.gov.ua/employee/vizir-anatoliy-dmitrovich

Інформація на порталі НБУВ: ID: 1476089

ДЗЮБА ІВАН МИХАЙЛОВИЧ

ДЗЮБА ІВАН МИХАЙЛОВИЧ

(26.07.1931 - 22.07.2022)

Відомий вчений у галузі літературознавства і мовознавства.   Вивчав проблеми літературно-художнього розвитку української культури та культур інших народів, а також літературної критики. Досліджував життя і творчість Т. Шевченка та поширення його спадщини. Академік НАН України (1992). Герой України (1991). Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (2017).

Біографія: https://old.nas.gov.ua/UA/PersonalSite/Pages/Biography.aspx?PersonID=0000003610

Нагороди: https://old.nas.gov.ua/UA/PersonalSite/ParticipationCompetitions/Pages/default.aspx?PersonID=0000003610

Інформація на порталі НБУВ: ID: 1258175

Наукові праці у НРАТ

ДОЛІНСЬКИЙ АНАТОЛІЙ АНДРІЙОВИЧ

ДОЛІНСЬКИЙ АНАТОЛІЙ АНДРІЙОВИЧ

(21.07.1931 - 31.05.2022)

Відомий вчений у галузі теплоенергетики, теплофізики і тепломасообміну. Займався розробленням технологій та устаткування тепломасообмінних процесів, розвинув теорію процесів переносу теплоти і речовини у дисперсних газорідинних середовищах, розробив методи його розрахунку, запропонував принципово новий метод інтенсифікації процесів тепломасообміну при дискретно-імпульсній трансформації енергії. Кандидат технічних наук (1962), доктор технічних наук (1971), професор. Член-кореспондент НАН України (1978), академік НАН України (1988). Лауреат Державної премії УРСР у галузі науки і техніки (1984). Лауреат Державної премії України у галузі науки і техніки (1997, 2004). Заслужений діяч науки і техніки України (1991).

Біографія: https://old.nas.gov.ua/UA/PersonalSite/Pages/Biography.aspx?PersonID=0000003809

Нагороди: https://old.nas.gov.ua/UA/PersonalSite/ParticipationCompetitions/Pages/default.aspx?PersonID=0000003809

Інформація на порталі НБУВ: ID: 1462503

Наукові праці у НРАТ