Search academic texts

Information × Registration Number 0413U000565, Candidate dissertation Status к.пед.н. Date 22-02-2013 popup.evolution o Title Theory of scientific education in the pedagogical heritage of S. J. Gessen (1887–1950). Author Gibadullina Natalia Georgiivna, popup.head Evtux Mykola Borysovych popup.opponent Дічек Наталія Петрівна popup.opponent Сипченко Валерій Іванович Description Об'єкт: педагогічна спадщина С. Гессена; мета: історико-педагогічний аналіз дидактичних ідей С. Гессена в теорії наукової освіти, обґрунтування можливості використання теорії наукової освіти С. Гессена в процесі реформування системи освіти України; методи: хронологічний, історико-педагогічний, порівняльно-історичний, біографічний, прогностичний; новизна: вперше автором здійснено цілісний аналіз теорії наукової освіти С. Гессена; виявлено, що основним системоутворюючим чинником теорії наукової освіти є суб’єктно-діяльнісний підхід, який полягає в тому, що діяльність здійснюється особою як суб’єктом, у реальності й наочності діяльності її творчого характеру; доведено, що С. Гессен передбачив основні положення суб’єктно-діяльнісної концепції С. Рубінштейна; визначено та сформульовано основні принципи теорії наукової освіти С. Гессена, оскільки вчений не дає визначення принципу, а сам термін використовує тільки в двох випадках, вказуючи на принцип цілісності і принцип практичної діяльності; встановлено, що організація навчального процесу на I і II ступенях теорії наукової освіти відповідає уявленням про інтелектуальний розвиток людини Ж. Піаже: I ступеню або епізодичному курсу відповідає конкретно-операційна стадія, а II ступеню або систематичному курсу – формально-операційна стадія; введено поняття „домінування культурних цінностей”; сформульовано основні дидактичні ідеї в теорії наукової освіти С. Гессена; визначено етапи та періоди науково-педагогічної діяльності; встановлено, що „метод наукового знання”, запропонований С. Гессеном, відповідає проблемному методу в класифікації методів навчання за рівнями самостійної активності учнів І. Лернера, М. Махмутова, М. Скаткіна, тому цілком з’ясовано визнання низкою авторів С. Гессена одним із основоположників проблемного навчання; виявлена сукупність умов, що забезпечують оптимальну реалізацію основної мети теорії наукової освіти: залучення особистості до науки, цілісність і спадкоємність, що охоплює всі ступені наукової освіти, диференціація освітнього процесу на основі інтересу та потреби школярів, єдність фізичної й інтелектуальної праці, неприпустимість форсування процесу когнітивного розвитку учнів. Уточнено сутність понять „критична дидактика”, „епізодичний курс”, „систематичний курс”, „теорія наукової освіти”. Отримало подальший розвиток широке застосування проблемного методу в освітньому процесі на сучасному етапі; результати: матеріали дослідження можуть бути використані при реформуванні системи освіти, для оптимізації змісту освіти та методів навчання в системі освіти, модернізації курсів історії педагогіки та педагогіки в педагогічних вищих навчальних закладах, при розробці спецкурсів, на курсах підвищення кваліфікації, а також при написанні кваліфікаційних робіт; галузь - загальна педагогіка та історія педагогіки. Registration Date 2013-02-22 popup.nrat_date 2020-04-04 Close