Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0413U000565, Кандидатська дисертація На здобуття к.пед.н. Дата захисту 22-02-2013 Статус Запланована Назва роботи Теорія наукової освіти в педагогічній спадщині С. І. Гессена (1887–1950 рр.). Здобувач Гібадулліна Наталя Георгіївна, Керівник Євтух Микола Борисович Опонент Дічек Наталія Петрівна Опонент Сипченко Валерій Іванович Опис Об'єкт: педагогічна спадщина С. Гессена; мета: історико-педагогічний аналіз дидактичних ідей С. Гессена в теорії наукової освіти, обґрунтування можливості використання теорії наукової освіти С. Гессена в процесі реформування системи освіти України; методи: хронологічний, історико-педагогічний, порівняльно-історичний, біографічний, прогностичний; новизна: вперше автором здійснено цілісний аналіз теорії наукової освіти С. Гессена; виявлено, що основним системоутворюючим чинником теорії наукової освіти є суб’єктно-діяльнісний підхід, який полягає в тому, що діяльність здійснюється особою як суб’єктом, у реальності й наочності діяльності її творчого характеру; доведено, що С. Гессен передбачив основні положення суб’єктно-діяльнісної концепції С. Рубінштейна; визначено та сформульовано основні принципи теорії наукової освіти С. Гессена, оскільки вчений не дає визначення принципу, а сам термін використовує тільки в двох випадках, вказуючи на принцип цілісності і принцип практичної діяльності; встановлено, що організація навчального процесу на I і II ступенях теорії наукової освіти відповідає уявленням про інтелектуальний розвиток людини Ж. Піаже: I ступеню або епізодичному курсу відповідає конкретно-операційна стадія, а II ступеню або систематичному курсу – формально-операційна стадія; введено поняття „домінування культурних цінностей”; сформульовано основні дидактичні ідеї в теорії наукової освіти С. Гессена; визначено етапи та періоди науково-педагогічної діяльності; встановлено, що „метод наукового знання”, запропонований С. Гессеном, відповідає проблемному методу в класифікації методів навчання за рівнями самостійної активності учнів І. Лернера, М. Махмутова, М. Скаткіна, тому цілком з’ясовано визнання низкою авторів С. Гессена одним із основоположників проблемного навчання; виявлена сукупність умов, що забезпечують оптимальну реалізацію основної мети теорії наукової освіти: залучення особистості до науки, цілісність і спадкоємність, що охоплює всі ступені наукової освіти, диференціація освітнього процесу на основі інтересу та потреби школярів, єдність фізичної й інтелектуальної праці, неприпустимість форсування процесу когнітивного розвитку учнів. Уточнено сутність понять „критична дидактика”, „епізодичний курс”, „систематичний курс”, „теорія наукової освіти”. Отримало подальший розвиток широке застосування проблемного методу в освітньому процесі на сучасному етапі; результати: матеріали дослідження можуть бути використані при реформуванні системи освіти, для оптимізації змісту освіти та методів навчання в системі освіти, модернізації курсів історії педагогіки та педагогіки в педагогічних вищих навчальних закладах, при розробці спецкурсів, на курсах підвищення кваліфікації, а також при написанні кваліфікаційних робіт; галузь - загальна педагогіка та історія педагогіки. Дата реєстрації 2013-02-22 Додано в НРАТ 2020-04-04 Закрити