Registration Number
0413U003201, Candidate dissertation
Status
к.мед.н.
Date
25-04-2013
popup.evolution
.
Title
Peculiarities of the course and treatment of coronary artery disease in patients with impaired glucose homeostasis and dyslipidemia
Author
Korolyuk Olha Yaroslavivna,
popup.head Radchenko Olena Myroslavivna
popup.opponent Заремба Євгенія Хомівна
popup.opponent Оринчак Марія Андріївна
popup.opponent Смирнова Ірина Павлівна
popup.rada
Danylo Halytsky Lviv National Medical University
Description
Об'єкт дослідження - стабільна стенокардія та гострий коронарний синдром (ГКС), поєднані з порушеннями гомеостазу глюкози (ПГГ) та дисліпідеміями. Мета - удосконалити діагностику та підвищити ефективність лікування ішемічної хвороби серця (ІХС), поєднаної з ПГГ та дисліпідеміями, на основі вивчення патогенетичних механізмів та особливостей клінічного перебігу. При обстеженні 116 хворих на ІХС та 20 осіб групи контролю встановлено, що для хворих з ПГГ характерні поєднання 4-5 критеріїв метаболічного синдрому (МС), активація запалення і симпатичної нервової системи. На фоні порушення толерантності до глюкози (ПТГ) і комбінованого предіабетичного порушення (КПП) хвороба має тяжчий перебіг, а у жінок - більш раннє виникнення. У 75,0 % хворих на ІХС з ПГГ виявлено стеатоз печінки (СП), який у 31,2 % випадків супроводжувався зниженням печінкового кліренсу інсуліну, що збільшувало частоту ГКС та тяжкої серцевої недостатності. Виявлено прямі кореляційні зв'язки (р<0,0001) між СП і типовими для діабетичної дисліпідемії показниками ліпідного спектру крові, що вказує на селективну пострецепторну печінкову інсулінорезистентність (ІР). Встановлено, що при порушенні глікемії натще (ПГН) домінує печінкова ІР, посилена секреція інсуліну в пізній фазі; при ПТГ переважає периферійна ІР, суттєво знижена рання секреція інсуліну; при КПП значно знижена чутливість до інсуліну в печінці та периферійних тканинах, дефіцит секреції інсуліну в ранній фазі наближений до цукрового діабету (ЦД). Поєднання гіпосекреції у ранній фазі з ІР потенціює діабетичні атерогенні зміни та асоціюється з високим ризиком ЦД впродовж 40 місяців. Встановлено особливості структури і функції серця в осіб з ПГГ, вперше виявлені обернені істотні кореляційні зв'язки між розмірами лівих камер серця та показниками периферійної чутливості до інсуліну, а в чоловіків - з індексами ранньої фази секреції інсуліну. У жінок з ПГГ значно частіше діагностували кальциноз клапанів серця, який обернено корелював з індексами чутливості до інсуліну. Доведено, що терапія метформіном покращує чутливість до інсуліну та більш ефективно відновлює нормальну регуляцію обміну глюкози, ніж зменшення маси тіла (53,3 % проти 21,4 %). Хворим на ІХС з ПГГ, МС чи встановленою ІР показане призначення метформіну для відновлення чутливості тканин до інсуліну; в комплексне лікування доцільно включати інгібітори АПФ і метаболічно сприятливі бета-блокатори, слід уникати одночасного призначення декількох діуретиків через їх діабетогенний вплив. Запропоновані клініко-лабораторні предиктори ІР, серцево-судинних ускладнень та ЦД. Доведено, що для оцінки метаболічного статусу хворих на ІХС із вперше виявленою гіперглікемією пріоритетним методом є оральний глюкозотолерантний тест. Результати впроваджено в практику лікувальних закладів і навчально-методичний процес. Галузь - медицина.
Registration Date
2013-05-21
popup.nrat_date
2020-04-04 / 2026-06-30