Search academic texts

Information × Registration Number 0418U003911, Candidate dissertation Status Кандидат мистецтвознавства Date 27-11-2018 popup.evolution o Title Pianism of London and Vienna piano schools: comparative analysis Author Stepanova Olesia , popup.head Roschenko Olena popup.opponent Sukhlenko Iryna popup.opponent Kalashnyk Mariia popup.opponent Androsova Dariia Description Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата мистецтвознавства зі спеціальності 17.00.03 – музичне мистецтво. – Сумський державний педагогічний університет імені А. С. Макаренка, Суми, 2018. Робота присвячена осмисленню категорії піанізму, її основних функціональних елементів (прийом; техніка; стиль; майстерність; артистизм; школа; мистецтво), розробці наукового тлумачення як універсальної метасистеми. Проаналізовано дослідницьку літературу, присвячену визначенню піанізму, що дозволила класифікувати і систематизувати типові наукові тлумачення поняття. Досліджено історію розвитку піанізму, задля обґрунтування його історичної та практичної цінності в музичній науці. Аргументується, що в умовах розвитку сучасного музикознавства виникає потреба у системному підході до тлумачення поняття піанізму. На основі компаративного аналізу диференційовано специфіку лондонського та віденського піанізму в аспекті прояву дії закону історичної синхронізації. У результаті узагальнення наукових праць щодо осмислення процесу виникнення фортепіано, на основі дії методу порівняльного аналізу вивчено історико-художнє значення фортепіанного спадку М. Клементі як основоположника лондонської піаністичної школи і Й. Н. Гуммеля – завершувача історії віденської фортепіанної школи у процесі формування та узагальнення функцій класицистичного піанізму останньої третини ХVIII – першої чверті ХІХ століть. Спираючись на діалектику необхідності та свободи в музичному мистецтві, установлене співвідношення цих категорій у художньому бутті фортепіанних творів минулого та сучасності, де під свободою розуміється така міра «виконавських вольностей», яку може, згідно з еталонами та ідеалами історико-художньої епохи, дозволити собі інтерпретатор, а під необхідністю – той ступінь заданості, який закладений композитором. На основі детального аналізу концертно-виконавської, теоретико-педагогічної та композиторської діяльності М. Клементі та Й. Н. Гуммеля виявлено творчий універсалізм особистостей, що відіграли провідну роль у формуванні категорії піанізму як метасистеми, та настанови яких і дотепер актуальні у вітчизняній виконавській практиці (концертній та навчальній). Registration Date 2018-11-27 popup.nrat_date 2020-04-03 Close