Registration Number
0508U000592, Doctoral dissertation
Status
д.філос.н.
Date
27-10-2008
popup.evolution
.
Title
Cultural and civilization identification of the Ukrainian people
Author
Glotov Boris Borisovich,
popup.head Surmin Jurij Petrovich
popup.opponent Братаніч Борис Володимирович
popup.opponent Воловик Віталій Іванович
popup.opponent Судакова Валентина Миколаївна
popup.rada
Dniepropetrovsk national university
Description
Об'єктом дослідження є процес культурно-історичного буття українського народу: етнічного, релігійного, державницького. Мета роботи: проаналізувати процес культурно-цивілізаційної ідентифікації українського народу. У роботі використовувалися методи: системно-аналітичний, історичний, логічний, герменевтичний, соціально-психологічної рефлексії, аналогій, компаративний метод, історичної реконструкції. Дисертація присвячена соціально-філософському аналізу проблеми культурно-цивілізаційної ідентичності українського народу в історичній ретроспективі. У ній визначені такі ознаки української культурно-цивілізаційної ідентифікації, як релігійно-конфесійна приналежність, національний характер і держава як форма самовизначення народу. На підставі аналізу концепцій А.Тойнбі, Ф.Фукуями, С.Гантінгтона обґрунтовується теза про те, що релігія - ідеологія - цінності, - це такі чинники діяльності етносів як суб'єктів історичного процесу, коли кожен наступний чинник заперечує попередній у контексті діалектичного заперечення. У результаті дослідження ролі релігійно-конфесійної приналежності українського народу визначено, що православ'я було домінантною ознакою його культурно-цивілізаційної ідентифікації. Якщо ухвалення християнства сприяло становленню східно-православної цивілізації, то конфесійний поділ на православ'я і греко-католицизм визначав культурно-цивілізаційний розлом України. Нестабільність державно-політичних форм самовизначення українського народу зумовила незавершеність процесу становлення української культурно-цивілізаційної ідентичності. У процесах взаємодії України з глобалізацією остання виступає як активний, динамічний початок, а перша, навпаки, концентрує в своїх інститутах і цінностях інерцію минулого. Проте вектори даної взаємодії - адаптація - протистояння, симбіоз - синтез і т.д., - ніяким чином не визначені наперед. Евентуальна рівнодіюча культурно-цивілізаційного розвитку України знаходиться на розвилці тенденцій еволюції / інволюції, цілісності / розпаду / збереження, становлення / зникнення української культурно-цивілізаційної ідентичності. Зроблений вивід, згідно якого, географічно - в центрі Європи, в метаїсторичному плані Україна опинилася на культурно-цивілізаційному розломі по осі Схід-Захід. На її території західноєвропейська і російська (євразійська) цивілізації не тільки зустрічаються, але і вступають у взаємодію і багато разів заломлюються в характері і долі українського народу. Міфологеми східно--західної полюсності як історично ретроспективні основи продовжують обумовлювати суперечності і парадокси сучасної української культурно-цивілізаційної ідентичності. Сфера використання - навчальний процес.
Registration Date
2008-11-19
popup.nrat_date
2020-04-04 / 2026-06-30