Search academic texts

Registration Number

0521U101535, Doctoral dissertation

Title

Chronotope of Ukrainian folk-art culture: the interconnection of traditions and innovations

Author

Sadovenko Svitlana M, Кандидат педагогічних наук

popup.head Gerchanivska Polina Eval'divna
popup.advisor Gerchanivska Polina Evaidivna
popup.opponent Kryvosheia Tetiana O.
popup.opponent Kolesnyk Olena S.
popup.opponent Pishanska Viktoriya M.
popup.review Lychkovah Volodymyr Anatoliyovych
popup.review Zosim Olha L.
popup.review Ovcharuk Olha Volodymyrivna

Status

Доктор культурології, 26.00.01, Теорія та історія культури

Date

14-05-2021

Description

Науковою проблемою дисертації є культурологічний вимір хронотопу української народної художньої культури у полі діалогу традиційних та інноваційних значущих смислів з експлікацією трьох основних концептів «хронотоп», «народна художня культура», «аксіосфера» як центральних категорій дослідження та впровадження хронотопічної концепції, морфології й типології української народної художньої культури до культурологічного дискурсу. Аргументовано, що хронотоп репрезентує зовнішні структурні параметри функціонування української народної художньої культури, внутрішнім семантичним змістом якої постають цінності, які осмислюються у полі діалогу традиційних та інноваційних значущих смислів. Диференційовано структуру української народної художньої культури. Провідними структурними елементами її архітектоніки визначено фольклор, фольклоризм, неофольклоризм, художню самодіяльність/аматорське мистецтво. Проведено семіотичний аналіз української народної художньої культури на трьох рівнях інтерпретації: символіки, аксіосфери та архетипів. Архетипи, виражені у відповідних символічних іпостасях, утворюють позаісторичні базові моделі для формування смислового поля (семантичного топосу) української народної художньої культури, концентрацією якого є світ цінностей – аксіосфера. Аксіосфера є історичним підґрунтям для формування картини світу, системою координат якої є хронотоп. Хронотоп постає одночасно і відправною точкою, і кінцевим результатом функціонування аксіосфери культури як системи з чітко організованою структурою. Концентрацією традиційного українського міфопоетичного хронотопу обрано українську народну казку. Показано, що казка фіксує ключові архетипічні структури традиційного хронотопу. Похідні від міфу, казки постають моністичним простором сизигії – гармонізації часткових елементів у ціле. Розкрито специфіку фольклору радянського хронотопу та шляхи розвитку етнокультури у постмодерні. В контексті теорії хронотопу пропонується нове культурологічне бачення української народної художньої культури.