Search academic texts

Information × Registration Number 0524U000320, Doctoral dissertation Status Доктор медичних наук Date 15-10-2024 popup.evolution . Title Peculiarities of providing cardiosurgical care in conditions of martial law Author Mykola L. Rudenko, Кандидат медичних наук popup.opponent Oleksandr M. Dovhan popup.opponent Igor A. Lurin popup.opponent Serhii A. Aslanian Description У дисертації здійснено теоретичне узагальнення і нове вирішення проблеми в галузі серцево-судинної хірургії щодо удосконалення надання кардіохірургічної допомоги під час воєнного стану. Наукова новизна дослідження полягає у визначенні особливостей та потреб кардіохірургічної допомоги під час повномасштабного військового вторгнення російської федерації на територію України. Уперше встановлені фактори, що впливають на доступність та якість надання кардіохірургічної допомоги в умовах воєнного стану та визначені об’єктивні діагностичні критерії, які дозволяють підвищити якість маршрутизації пацієнта за допомогою удосконалення вчасного скерування. Науково обґрунтовані засади організації надання кардіохірургічної допомоги (діагностики і лікування) під час воєнного стану. Уперше визначено, що трансформація кардіохірургічної галузі в умовах воєнного стану полягає в оптимізації наявних ресурсів; активній співпраці між всіма складовими системи охорони здоров'я; зміні маршрутів пацієнтів на кардіохірургічні центри, розташовані у «відносно» спокійних регіонах; підсиленні кадрового резерву; активній співпраці з міжнародними партнерами; розширенні профільності медичних установ кардіохірургічного профілю шляхом створення мультидисциплінарних команд; практичній освітній і науковій співпраці з військовими медиками. У дослідженні визначені клініко-антропологічні особливості учасників дослідження. Проаналізовані найбільш поширені фактори ризику розвитку хвороб системи кровообігу. Приділена увага питанню реєстрації хвороб системи кровообігу у військовослужбовців під час воєнного стану. Вивчено зросто-вагові особливості військовослужбовців мобілізаційного віку з найпоширенішими хворобами кровообігу та бойовими ураженнями грудної порожнини, бойовими травмами серця та магістральних судин. Обґрунтовано, що під час воєнного стану важливим є створення клінічного реєстру хвороб системи кровообігу, бойових уражень грудної порожнини, бойових травм серця і магістральних судин у військовослужбовців. Створення клінічного реєстру за умов активних військових дій є надзвичайно актуальним організаційним заходом, оскільки відомості, відображенні в ньому, надають можливість за короткий термін напрацювати шляхи щодо визначення потреби за певних умов, підвищення ефективності та якості надання кардіохірургічно допомоги. Встановлені основні види бойових уражень грудної порожнини, бойових травм серця і магістральних судин, з’ясовані основні нозологічні форми хвороб системи кровообігу у військовослужбовців. У результаті вивчення медичної документації, аналізу клінічних форм бойових уражень грудної плорожнини обґрунтована доцільність створення мультидисциплінарних медичних команд для забезпечення належної якості надання медичної допомоги на IV-му рівні. Проаналізовано поширеність надлишкової маси тіла та ожиріння у військовослужбовців як провідного етіологічного фактора ризику розвитку хвороб системи кровообігу. З’ясовано, що поширеність надлишкової маси тіла та ожиріння серед військовослужбовців із хворобами системи кровообігу становить 69,8 ± 1,7 %. Установлено достовірно вищу різницю кількості випадків ожиріння в дослідній групі - 28,7 % порівняно з відповідною частотою ожиріння серед чоловічого населення України - 13,2 % (χ2 = 214,26; р = 0,0001). З’ясовано, що ожиріння ІІІ-го ступеня траплялося достовірно частіше в дослідній групі - 2,4 % порівняно з частотою ожиріння ІІІ-го ступеня серед чоловічого населення України - 0,4 %, (χ2 = 5,73; р = 0,01). Значення OR указують, що наявність ожиріння підвищує ризик розвитку хвороб системи кровообігу в когорті військовослужбовців у 2,65 раза (RR = 2,65; 95%CІ: 2,31 - 3,04), а наявність ожиріння ІІІ-го ступеня у 7,58 раза (RR = 7,58; 95%CІ: 1,10- 52,20). Також вивчено статус куріння як провідного чинника ризику хвороб системи кровообігу та повевінково-асоційованої звички в стресових ситуаціях, який надзвичайно поширений у військовослужбовців. З’ясовано, що серед учасників групи контролю ніколи не курили 11,2 % осіб, що достовірно менше порівняно з учасниками з групи дослідження – 23,0 %, (р = 0,001, χ2 = 9,90). Registration Date 2024-09-18 popup.nrat_date 2024-09-18 Close