Реєстраційний номер
0524U000320, Докторська дисертація
На здобуття
Доктор медичних наук
Дата захисту
15-10-2024
Статус
Захищена
Назва роботи
Особливості надання кардіохірургічної допомоги в умовах воєнного стану
Здобувач
Руденко Микола Леонідович, Кандидат медичних наук
Опонент Довгань Олександр Михайлович
Опонент Лурін Ігор Анатолійович
Опонент Асланян Сергій Арменакович
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Державна установа "Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М. М. Амосова Національної академії медичних наук України"
Опис
У дисертації здійснено теоретичне узагальнення і нове вирішення проблеми в галузі серцево-судинної хірургії щодо удосконалення надання кардіохірургічної допомоги під час воєнного стану.
Наукова новизна дослідження полягає у визначенні особливостей та потреб кардіохірургічної допомоги під час повномасштабного військового вторгнення російської федерації на територію України. Уперше встановлені фактори, що впливають на доступність та якість надання кардіохірургічної допомоги в умовах воєнного стану та визначені об’єктивні діагностичні критерії, які дозволяють підвищити якість маршрутизації пацієнта за допомогою удосконалення вчасного скерування. Науково обґрунтовані засади організації надання кардіохірургічної допомоги (діагностики і лікування) під час воєнного стану.
Уперше визначено, що трансформація кардіохірургічної галузі в умовах воєнного стану полягає в оптимізації наявних ресурсів; активній співпраці між всіма складовими системи охорони здоров'я; зміні маршрутів пацієнтів на кардіохірургічні центри, розташовані у
«відносно» спокійних регіонах; підсиленні кадрового резерву; активній
співпраці з міжнародними партнерами; розширенні профільності медичних установ кардіохірургічного профілю шляхом створення мультидисциплінарних команд; практичній освітній і науковій співпраці з військовими медиками.
У дослідженні визначені клініко-антропологічні особливості учасників дослідження. Проаналізовані найбільш поширені фактори ризику розвитку хвороб системи кровообігу. Приділена увага питанню реєстрації хвороб системи кровообігу у військовослужбовців під час воєнного стану. Вивчено зросто-вагові особливості військовослужбовців мобілізаційного віку з найпоширенішими хворобами кровообігу та бойовими ураженнями грудної порожнини, бойовими травмами серця та магістральних судин. Обґрунтовано, що під час воєнного стану важливим є створення клінічного реєстру хвороб системи кровообігу, бойових уражень грудної порожнини, бойових травм серця і магістральних судин у військовослужбовців. Створення клінічного реєстру за умов активних військових дій є надзвичайно актуальним організаційним заходом, оскільки відомості, відображенні в ньому, надають можливість за короткий термін напрацювати шляхи щодо визначення потреби за певних умов, підвищення ефективності та якості надання кардіохірургічно допомоги.
Встановлені основні види бойових уражень грудної порожнини, бойових травм серця і магістральних судин, з’ясовані основні нозологічні форми хвороб системи кровообігу у військовослужбовців. У результаті вивчення медичної документації, аналізу клінічних форм бойових уражень грудної плорожнини обґрунтована доцільність створення мультидисциплінарних медичних команд для забезпечення належної якості надання медичної допомоги на IV-му рівні.
Проаналізовано поширеність надлишкової маси тіла та ожиріння у військовослужбовців як провідного етіологічного фактора ризику розвитку хвороб системи кровообігу. З’ясовано, що поширеність
надлишкової маси тіла та ожиріння серед військовослужбовців із хворобами системи кровообігу становить 69,8 ± 1,7 %. Установлено достовірно вищу різницю кількості випадків ожиріння в дослідній групі - 28,7 % порівняно з відповідною частотою ожиріння серед чоловічого населення України - 13,2 % (χ2 = 214,26; р = 0,0001). З’ясовано, що ожиріння ІІІ-го ступеня траплялося достовірно частіше в дослідній групі - 2,4 % порівняно з частотою ожиріння ІІІ-го ступеня серед чоловічого населення України - 0,4 %, (χ2 = 5,73; р = 0,01). Значення OR указують, що наявність ожиріння підвищує ризик розвитку хвороб системи кровообігу в когорті військовослужбовців у 2,65 раза (RR = 2,65; 95%CІ: 2,31 - 3,04), а наявність ожиріння ІІІ-го ступеня у 7,58 раза (RR = 7,58; 95%CІ: 1,10- 52,20). Також вивчено статус куріння як провідного чинника ризику хвороб системи кровообігу та повевінково-асоційованої звички в стресових ситуаціях, який надзвичайно поширений у військовослужбовців. З’ясовано, що серед учасників групи контролю ніколи не курили 11,2 % осіб, що достовірно менше порівняно з учасниками з групи дослідження – 23,0 %, (р = 0,001, χ2 = 9,90).
Дата реєстрації
2024-09-18
Додано/оновлено в НРАТ
2024-09-18 / 2026-07-01
