Search academic texts

Information × Registration Number 0525U000243, Doctoral dissertation Status Доктор медичних наук Date 16-06-2025 popup.evolution . Title Pathogenetic mechanisms of brain damage under blast wave action Author Yuliia V. Kozlova, к.мед.н. popup.opponent Oleksandr H. Reznikov popup.opponent Roman Y. Bulyk popup.opponent Andrii V. Abramov Description У дисертаційний роботі доповнено і розширено патогенез вибухо-індукованої травми головного мозку на основі експериментального дослідження. Експериментальні дослідження проведені на статевозрілих 345 щурах самцях лінії Wistar масою 220-270 г, що утримувались в стандартних умовах віварію Дніпровського державного медичного університету (ДДМУ). У приміщенні з щурами підтримувалась стала температура повітря в межах 20-25 0С, вологість в межах 50-60 %. Добовий цикл світло : темрява був 12:12 годин. Їжу та воду надавали ad libidum Усіх тварин годували комерційними кукурудзяними та пшеничними гранулами, що були однаковими за складом та кількістю. Для пиття використовували воду з під крану. Відповідно до задач дослідження тварин розподіляли на такі групи експериментальну (Експ) n=136, яким після наркотизації галотаном (Halothan Hoechst AG, Німеччина) та м’якої фіксації відтворювали експериментальну ВІТГМ, контрольну (Контр) n=123, тварин якої піддавали лише впливу наркозу та м’якій фіксації, та 5 інтактну (Інт) n=86, тварин якої не піддавали жодному впливу патологічних факторів. Моделювання ВІТГМ, дослідження поведінки та пам’яті, морфологічні дослідження проведені у лабораторіях кафедри Патологічної анатомії, судової медицини та патологічної фізіології ДДМУ, біохімічні дослідження проведено на кафедрі біохімії та медичної хімії ДДМУ, дослідження біометалів головного мозку проведено у лабораторії судово-медичної експертизи КЗ «ДОБСМЕ» м. Дніпро. Наукова новизна одержаних результатів. Вперше було виконано комплексне дослідження поведінки та пам’яті у гострому та ранньому періодах легкої вибухо-індукованої травми головного мозку. Вперше показано, що поведінка травмованих щурів має періоди збудження та тривожності, які змінюються анксіолітичним станом з переходом у стан, подібний до депресії. Вперше досліджено динаміку змін вмісту біометалів Cu, Fe та Zn та їх співвідношень у передньому мозку та мозочку у тварин з легкою вибухо-індукованою травмою головного мозку, яка супроводжувалась хвилеподібними змінами з 1-ї до 28-ї доби та вказувала на метаболічні порушення. Вперше встановлено, що eNOS залучена у патогенез вазодилятації в гострому періоді, тоді як до патогенезу вазодилятації у ранньому періоді вибухо-індукованої травми головного мозку залучена ММР-2, про що свідчило збільшення відносної площі її експресії. Вперше встановлені ультраструктурні зміни гіпокампа та кори головного мозку через 1-у годину після опромінення вибуховою хвилею та показано розвиток набряку нейронів, їх органел та відростків, ушкодження мітохондрій, а також підтверджено ушкодження гемокапілярів. Вперше встановлено та обґрунтовано причинно-наслідкові зв’язки між поведінково-когнітивними показниками та змінами біометалів, біохімічних і патоморфологічних ознак в динаміці легкої вибухо-індукованої травми головного мозку. Встановлено, що в динаміці вибухо-індукованої травми головного мозку відбувається прогресивне порушення асоціативної пам’яті, просторового навчання та просторової пам’яті зі збереженням пам’яті про харчове підкріплення. Доведено, що в результаті однократного впливу вибухової хвилі легкого ступеня на головний мозок розвивається оксидативний стрес зі змінами активності каталази, глутатіонпероксидази та глутатіонредуктази крові експериментальних щурів. Доведено, що наслідком впливу вибухової хвилі є дифузне ушкодження тканини головного мозку й судин гемато-енцефалічного бар'єра без масивних крововиливів з тривалою вазодилятацією. Доповнені дані щодо зниження больового порогу у щурів через вибухо-індуковану травму головного мозку, які безпосередньо пов’язані з його ушкодженням. Підтверджено нейропротекторні властивості нейротрофічного фактору BDNF, активність якого підвищилась після впливу вибухової хвилі. Практичне значення одержаних результатів. Отримані результати доповнюють і розширюють патогенез вибухо-індукованої травми головного мозку, що дає можливість розробити патогенетично обґрунтовані шляхи фармакологічної корекції залежно від особливостей перебігу гострого та раннього посттравматичного періоду, а також для розробки шляхів профілактики ускладнень. Виявлені зміни активності каталази, глутатіонпероксидази та глутатіонредуктази можливо застосовувати як біомаркери для прижиттєвої діагностики оксидативного стресу при вибухо-індукованій травмі головного мозку. Та за рівнями BDNF можливо простежити перебіг компенсаторних реакцій. Встановлені зміни біометалів, а також ультраструктурні та патоморфологічні ознаки вибухо-індукованої травми можна застосовувати для постмортальної діагностики вибухо-індукованої травми головного мозку. Registration Date 2025-05-08 popup.nrat_date 2025-05-08 Close