Реєстраційний номер
0525U000243, Докторська дисертація
На здобуття
Доктор медичних наук
Дата захисту
16-06-2025
Статус
Захищена
Назва роботи
Патогенетичні механізми ушкодження головного мозку за умов дії вибухової хвилі
Здобувач
Козлова Юлія Василівна, к.мед.н.
Опонент Резніков Олександр Григорович
Опонент Булик Роман Євгенович
Опонент Абрамов Андрій Володимирович
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Запорізький державний медико-фармацевтичний університет
Опис
У дисертаційний роботі доповнено і розширено патогенез вибухо-індукованої травми головного мозку на основі експериментального дослідження.
Експериментальні дослідження проведені на статевозрілих 345 щурах самцях лінії Wistar масою 220-270 г, що утримувались в стандартних умовах віварію Дніпровського державного медичного університету (ДДМУ). У приміщенні з щурами підтримувалась стала температура повітря в межах 20-25 0С, вологість в межах 50-60 %. Добовий цикл світло : темрява був 12:12 годин. Їжу та воду надавали ad libidum Усіх тварин годували комерційними кукурудзяними та пшеничними гранулами, що були однаковими за складом та кількістю. Для пиття використовували воду з під крану. Відповідно до задач дослідження тварин розподіляли на такі групи експериментальну (Експ) n=136, яким після наркотизації галотаном (Halothan Hoechst AG, Німеччина) та м’якої фіксації відтворювали експериментальну ВІТГМ, контрольну (Контр) n=123, тварин якої піддавали лише впливу наркозу та м’якій фіксації, та 5 інтактну (Інт) n=86, тварин якої не піддавали жодному впливу патологічних факторів. Моделювання ВІТГМ, дослідження поведінки та пам’яті, морфологічні дослідження проведені у лабораторіях кафедри Патологічної анатомії, судової медицини та патологічної фізіології ДДМУ, біохімічні дослідження проведено на кафедрі біохімії та медичної хімії ДДМУ, дослідження біометалів головного мозку проведено у лабораторії судово-медичної експертизи КЗ «ДОБСМЕ» м. Дніпро.
Наукова новизна одержаних результатів. Вперше було виконано комплексне дослідження поведінки та пам’яті у гострому та ранньому періодах легкої вибухо-індукованої травми головного мозку.
Вперше показано, що поведінка травмованих щурів має періоди збудження та тривожності, які змінюються анксіолітичним станом з переходом у стан, подібний до депресії.
Вперше досліджено динаміку змін вмісту біометалів Cu, Fe та Zn та їх співвідношень у передньому мозку та мозочку у тварин з легкою вибухо-індукованою травмою головного мозку, яка супроводжувалась хвилеподібними змінами з 1-ї до 28-ї доби та вказувала на метаболічні порушення.
Вперше встановлено, що eNOS залучена у патогенез вазодилятації в гострому періоді, тоді як до патогенезу вазодилятації у ранньому періоді вибухо-індукованої травми головного мозку залучена ММР-2, про що свідчило збільшення відносної площі її експресії.
Вперше встановлені ультраструктурні зміни гіпокампа та кори головного мозку через 1-у годину після опромінення вибуховою хвилею та показано розвиток набряку нейронів, їх органел та відростків, ушкодження мітохондрій, а також підтверджено ушкодження гемокапілярів.
Вперше встановлено та обґрунтовано причинно-наслідкові зв’язки між поведінково-когнітивними показниками та змінами біометалів, біохімічних і патоморфологічних ознак в динаміці легкої вибухо-індукованої травми головного мозку.
Встановлено, що в динаміці вибухо-індукованої травми головного мозку відбувається прогресивне порушення асоціативної пам’яті, просторового навчання та просторової пам’яті зі збереженням пам’яті про харчове підкріплення.
Доведено, що в результаті однократного впливу вибухової хвилі легкого ступеня на головний мозок розвивається оксидативний стрес зі змінами активності каталази, глутатіонпероксидази та глутатіонредуктази крові експериментальних щурів.
Доведено, що наслідком впливу вибухової хвилі є дифузне ушкодження тканини головного мозку й судин гемато-енцефалічного бар'єра без масивних крововиливів з тривалою вазодилятацією.
Доповнені дані щодо зниження больового порогу у щурів через вибухо-індуковану травму головного мозку, які безпосередньо пов’язані з його ушкодженням.
Підтверджено нейропротекторні властивості нейротрофічного фактору BDNF, активність якого підвищилась після впливу вибухової хвилі.
Практичне значення одержаних результатів. Отримані результати доповнюють і розширюють патогенез вибухо-індукованої травми головного мозку, що дає можливість розробити патогенетично обґрунтовані шляхи фармакологічної корекції залежно від особливостей перебігу гострого та раннього посттравматичного періоду, а також для розробки шляхів профілактики ускладнень.
Виявлені зміни активності каталази, глутатіонпероксидази та глутатіонредуктази можливо застосовувати як біомаркери для прижиттєвої діагностики оксидативного стресу при вибухо-індукованій травмі головного мозку. Та за рівнями BDNF можливо простежити перебіг компенсаторних реакцій.
Встановлені зміни біометалів, а також ультраструктурні та патоморфологічні ознаки вибухо-індукованої травми можна застосовувати для постмортальної діагностики вибухо-індукованої травми головного мозку.
Дата реєстрації
2025-05-08
Додано/оновлено в НРАТ
2025-05-08 / 2026-07-01
