Registration Number
0525U000499, Doctoral dissertation
Status
Доктор наук з державного управління
Date
11-12-2025
popup.evolution
o
Чому дисертація має статус "Запланована"?
Title
Public management of ensuring productive employment in conditions of crises and post-crisis recovery
Author
Nataliia O. Serohina, Кандидат юридичних наук
popup.opponent Tetiana V. Bielska
popup.opponent Olha M. Rudenko
popup.opponent Volodymyr H. Bulba
popup.rada
V.I. Vernadsky Taurida National University
Description
У дисертації вирішене актуальне наукове завдання, що полягає в обгрунтуванні науково-теоретичних і методологічних засад публічного управління забезпеченням продуктивної зайнятості та розробці пропозицій для органів влади з метою оптимізації процесів публічного управління в умовах криз та нестабільного розвитку.
У дисертаційному дослідженні автором запропоновано підхід до публічного управління у сфері забезпечення продуктивної зайнятості в умовах криз та нестабільного розвитку, який орієнтовано на трансформацію теорії і методології публічного управління від традиційної парадигми до парадигмальної теорії суспільної стабільності, що передбачає трансформацію управлінської моделі за кількома ключовими напрямами: зміна парадигми від бюрократичного адміністрування до гнучкого адаптивного управління (відповідно доцільно орієнтуватися не лише на формальні процедури, а на дсягнення конкретного результату і впливу на стійкість у сфері зайнятості; впроваджувати сценарне планування, адаптивниц менеджмент, антикризові механізми); стратегічне мислення та ціннісна орієнтація (доцільно фокусуватися на довгострокових цілях – соціальній згуртованості, економічній стійкості, цифровій інклюзії; побудові ціннісно-орієнтованої кадрової політики); інституційна синергія та міжсекторальне партнерство (доцільно об'єднувати зусилля держави, бізнесу, громадського сектору, освітніх і наукових інституцій); цифровізація публічного управління зайнятістю (доцільно активно використувати ІТ-рішеня у таких аспектах, як прогнозування, облік, аналіз, оцінка політики зайнятості); соціальна справедливість та інклюзивність (доцільно розвивати політику зайнятості, що відповідає чутливим потребам вразливих груп: молоді, ВПО, людей з інвалідністю, осіб 50+). Інтеграція такого підходу забезпечує реалізацію принципів гнучкості, інноваційності партнерства та цифровізації в управлінській практиці, що в свою чергу допоможе зробити політику зайнятості стабілізуючим фактором у суспільстві через прогнозування, управління ризиками та своєчасне реагування на виявлені прогалини на основі декількох альтернативних варіантів, що комбінують наявні та потенційні спроможності відповідно до структури та функціонального призначення їх застосування.
Автором запропоновано комплексне бачення стратегічного публічного управління у сфері забезпечення продуктивної зайнятості в умовах криз та нестабільного розвитку, що ґрунтується на застосуванні програмно-цільового підходу до стратегічного управління у сфері забезпечення продуктивної зайнятості, який включає такі структуруні елементи, як: виявлення та подолання першопричин проблем (зосередження уваги на факторах, що спричиняють трудову міграцію, соціально-економічну вразливість та нестійке управління); розвиток системи соціального захисту (гарантування підтримки громадянам у кризові періоди); посилення соціального діалогу (залучення всіх зацікавлених сторін (держава, роботодавці, профспілки, громади) до процесу формування та реалізації політики продуктивної зайнятості); інтеграція міжнародної допомоги та партнерства (залучення міжнародних організацій до реалізації програм відновлення, розвитку інфраструктури зайнятості та соціального захисту); підтримка регіонального та місцевого розвитку (сприяння децентралізованим заходам з відновлення ринку праці та зайнятості в громадах); забезпечення гідного працевлаштування (створення соціальних програм із забезпечення стабільної, безпечної та продуктивної роботи в післякризовий період); впровадження інноваційних схем соціального захисту (модернізація існуючих підходів, запровадження нових форм підтримки працівників, включаючи цифрові інструменти); розробка спільних програм постконфліктного відновлення (формування міжвідомчих і міжсекторальних програм, які базуються на інтеграції знань, інструментів і практик для підвищення продуктивної зайнятості). Такий підхід дає можливість знизити ризики впливу загроз та небезпек національній безпеці держави в умовах тривалих конфліктів, високих темпів зниження кількості працездатного населення, економічної міграції, що породжує велику кількість шукачів притулку, біженців, внутрішньо-переміщених осіб у регіоні та за його межами, гуманітарної кризи, актуалізації соціальних заворушень у стабільних країнах тощо.
Ключвові слова: публічне управління, публічна політика, трудові ресурси, людський капітал, трудовий потенціал, зайнятість, продуктивна зайнятість, політика продуктивної зайнятості, глобальні кризи, після-кризове відновлення.
Registration Date
2025-11-17
popup.nrat_date
2025-11-17 / 2026-07-01
