Search academic texts

Information × Registration Number 0820U100255, PhD dissertation Status Доктор філософії Date 02-10-2020 popup.evolution o Title Cardiovascular risk and structural and functional state of the left ventricle in patients with arterial hypertension in combination with chronic obstructive pulmonary disease Author Burtniak Tetiana Zenoviivna, popup.head Potabashniy Valeriy Arkadiyovich popup.opponent Fushtei Ivan Mykhailovych popup.opponent Hrebenyk Marian Vasylovych popup.review Konopkina Liudmyla I. popup.review Kolesnyk Tetiana Description Сучасним напрямом розвитку клініки внутрішніх хвороб і сімейної медицини є менеджмент пацієнтів з коморбідними станами, а саме, артеріальної гіпертензії (АГ) з хронічним обструктивним захворюванням легень (ХОЗЛ). Першим етапом дослідження був ретроспективний аналіз, опрацювання 286 амбулаторних карт пацієнтів з АГ та коморбідним ХОЗЛ на первинному рівні медичної допомоги. Другий етап – відкрите, клінічне, контрольоване комплексне клініко-інструментальне дослідження пацієнтів з АГ ІІ стадії та коморбідним ХОЗЛ у порівнянні з пацієнтами з АГ ІІ стадії без ХОЗЛ і ХОЗЛ без АГ, та групою контролю. Третій етап – відкрите проспективне контрольоване впродовж 6 місяців комплексне медикаментозне лікування пацієнтів з АГ та коморбідним ХОЗЛ з поділом на дві групи в залежності від наявності ремоделювання лівого шлуночка (ЛШ) зі збереженою або проміжною фракцією викиду (ФВ). Встановлено, що на первинному рівні кардіоваскулярний ризик (КВР) за шкалою SCORE визначався лише у 22,0 % випадків, а електрокардіографія реєструвалась у 70,3 %. ХОЗЛ спірометрично підтверджено лише у 34,3 % пацієнтів. Серед антигіпертензивних препаратів призначались ІАПФ з діуретиками (45,1 %), але значно менше використовувались блокатори рецепторів ангіотензину-ІІ та антагоністи кальцію (27,9 та 10,5 %). Статини отримували 27,6 % пацієнтів. Бронходилятаційна базисна терапія серед пацієнтів з ХОЗЛ, підтвердженого спірометрично, включала сальбутамол у 66,3 % пацієнтів, іпратропію бромід з фенотеролом – у 33,7 %, тіотропію бромід – 65,3 %, сальметерол у комбінації з інгаляційним кортикостероїдом флютиказоном – 46,9 %. У пацієнтів з АГ та коморбідним ХОЗЛ домінуючим напрямом ремоделювання ЛШ були концентрична гіпертрофія ЛШ (ГЛШ) (55,8 %) та концентричне ремоделювання (32,5 %). На основі ROC-аналізу SpO2 при точці відсікання ≤ 94,9 % (чутливість – 95,5 %, специфічність – 77,1 %) встановлено прогностичний вплив гіпоксемії на порушення систолічної функції ЛШ. У пацієнтів з АГ та коморбідним ХОЗЛ добовий профіль артеріального тиску (АТ) у переважної більшості випадків (91,7 %) відповідав фенотипам «non-dipper» (54,2 %) i «night-peaker» (37,5 %). Встановлена залежність між добовим профілем АТ і концентричним напрямом ремоделювання ЛШ, виявлено перевагу симпатичного тонусу при коморбідності АГ та ХОЗЛ (відношення LF/HF (2,01 (1,90; 2,31)). При цьому між вегетативною дисфункцією, добовим профілем АТ, порушенням бронхіальної прохідності і фенотипом ремоделювання серця встановлено взаємну залежність. При проведенні стратифікації за шкалою SCORE серед пацієнтів з АГ та коморбідним ХОЗЛ не було випадків з низьким КВР, більше 50,0 % пацієнтів відповідали помірному КВР, більше третини – високому, решта – дуже високому КВР. Порівняння біологічного віку виявило, що передчасне судинне старіння було найбільшим серед пацієнтів з АГ та коморбідним ХОЗЛ, та відрізнялось від хронологічного на 18,3 (12,6; 24,5) років. При цьому тривалість ХОЗЛ корелювала з КВР (rs=0,28; p<0,05), ОФВ1/ФЖЄЛ (rs=0,43; p<0,05), тривалістю АГ (rs = 0,75; p<0,05) та віком (rs=0,35; p<0,05), що свідчить про вплив ХОЗЛ на КВР. Оцінка якості життя (ЯЖ) показала, що у пацієнтів з профілем АТ «non-dipper» та «night-peaker» переважала соціальна дизадаптація (rs=0,32; p<0,05), а за опитувальником SGRQ достовірно збільшився показник «активності» у пацієнтів з АГ ІІ стадії 2-го та 3-го ступенів і коморбідним ХОЗЛ порівняно з 1-м ступенем, що вказує на роль АГ в порушенні повсякденної діяльності пацієнтів з коморбідним ХОЗЛ. Розроблено персоніфікований підхід до лікування пацієнтів з АГ ІІ стадії та коморбідним ХОЗЛ, який полягає в застосуванні протягом 6 місяців комбінації вальсартану з амлодипіном при діастолічній дисфункції ЛШ (ФВлш ≥50 %) або кандесартану з небівололом при безсимптомній дисфункції з проміжною ФВлш 49–45 %, що забезпечило тривалий антигіпертензивний ефект, помірну регресію гіпертрофії ЛШ (на 14,2 та 17,1 г/м² відповідно), зменшення діастолічної дисфункції за показником Е/А (на 12,5 та 28,6 %) та збільшення ФВлш на 6,6 % при проміжній ФВлш без несприятливого впливу на перебіг ХОЗЛ. Застосування подвійної комбінації інгаляційних бронходилятаторів тривалої дії в одному інгаляторі умеклідініуму броміду з вілантеролом в якості базисної терапії ХОЗЛ негативно не впливало на структурно-функціональний стан ЛШ і суттєво покращувало ЯЖ та прихильність до лікування. Розроблено інтегрований кардіореспіраторний тест для оцінки ефективності лікування пацієнтів з АГ та коморбідним ХОЗЛ, обґрунтованого головними факторами, що обмежують толерантність до фізичного навантаження: 6-хвилинний тест з ходьбою (6-ХТзХ), рівень десатурації крові киснем (∆SpO2); недостатній приріст систолічного АТ; подвійного добутку; хронотропного та інотропного резерву на тлі порушення бронхіальної прохідності. Кореляція між 6-ХТзХ і ΔSpO2 (rs=-0,45; p<0,05), та ОФВ1 (rs=0,67; p<0,05) доводить провідну роль гіпоксемії та бронхіальної обструкції в обмеженні фізичної активності пацієнтів з АГ та коморбідним ХОЗЛ. Registration Date 2020-10-13 popup.nrat_date 2021-03-17 Close