Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0820U100255, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 02-10-2020 Статус Запланована Назва роботи Кардіоваскулярний ризик та структурно-функціональний стан лівого шлуночка у хворих на артеріальну гіпертензію у поєднанні з хронічним обструктивним захворюванням легень Здобувач Буртняк Тетяна Зеновіївна, Керівник Потабашній Валерій Аркадійович Опонент Фуштей Іван Михайлович Опонент Гребеник Мар'ян Васильович Рецензент Конопкіна Людмила Іванівна Рецензент Колесник Тетяна Володимірівна Опис Сучасним напрямом розвитку клініки внутрішніх хвороб і сімейної медицини є менеджмент пацієнтів з коморбідними станами, а саме, артеріальної гіпертензії (АГ) з хронічним обструктивним захворюванням легень (ХОЗЛ). Першим етапом дослідження був ретроспективний аналіз, опрацювання 286 амбулаторних карт пацієнтів з АГ та коморбідним ХОЗЛ на первинному рівні медичної допомоги. Другий етап – відкрите, клінічне, контрольоване комплексне клініко-інструментальне дослідження пацієнтів з АГ ІІ стадії та коморбідним ХОЗЛ у порівнянні з пацієнтами з АГ ІІ стадії без ХОЗЛ і ХОЗЛ без АГ, та групою контролю. Третій етап – відкрите проспективне контрольоване впродовж 6 місяців комплексне медикаментозне лікування пацієнтів з АГ та коморбідним ХОЗЛ з поділом на дві групи в залежності від наявності ремоделювання лівого шлуночка (ЛШ) зі збереженою або проміжною фракцією викиду (ФВ). Встановлено, що на первинному рівні кардіоваскулярний ризик (КВР) за шкалою SCORE визначався лише у 22,0 % випадків, а електрокардіографія реєструвалась у 70,3 %. ХОЗЛ спірометрично підтверджено лише у 34,3 % пацієнтів. Серед антигіпертензивних препаратів призначались ІАПФ з діуретиками (45,1 %), але значно менше використовувались блокатори рецепторів ангіотензину-ІІ та антагоністи кальцію (27,9 та 10,5 %). Статини отримували 27,6 % пацієнтів. Бронходилятаційна базисна терапія серед пацієнтів з ХОЗЛ, підтвердженого спірометрично, включала сальбутамол у 66,3 % пацієнтів, іпратропію бромід з фенотеролом – у 33,7 %, тіотропію бромід – 65,3 %, сальметерол у комбінації з інгаляційним кортикостероїдом флютиказоном – 46,9 %. У пацієнтів з АГ та коморбідним ХОЗЛ домінуючим напрямом ремоделювання ЛШ були концентрична гіпертрофія ЛШ (ГЛШ) (55,8 %) та концентричне ремоделювання (32,5 %). На основі ROC-аналізу SpO2 при точці відсікання ≤ 94,9 % (чутливість – 95,5 %, специфічність – 77,1 %) встановлено прогностичний вплив гіпоксемії на порушення систолічної функції ЛШ. У пацієнтів з АГ та коморбідним ХОЗЛ добовий профіль артеріального тиску (АТ) у переважної більшості випадків (91,7 %) відповідав фенотипам «non-dipper» (54,2 %) i «night-peaker» (37,5 %). Встановлена залежність між добовим профілем АТ і концентричним напрямом ремоделювання ЛШ, виявлено перевагу симпатичного тонусу при коморбідності АГ та ХОЗЛ (відношення LF/HF (2,01 (1,90; 2,31)). При цьому між вегетативною дисфункцією, добовим профілем АТ, порушенням бронхіальної прохідності і фенотипом ремоделювання серця встановлено взаємну залежність. При проведенні стратифікації за шкалою SCORE серед пацієнтів з АГ та коморбідним ХОЗЛ не було випадків з низьким КВР, більше 50,0 % пацієнтів відповідали помірному КВР, більше третини – високому, решта – дуже високому КВР. Порівняння біологічного віку виявило, що передчасне судинне старіння було найбільшим серед пацієнтів з АГ та коморбідним ХОЗЛ, та відрізнялось від хронологічного на 18,3 (12,6; 24,5) років. При цьому тривалість ХОЗЛ корелювала з КВР (rs=0,28; p<0,05), ОФВ1/ФЖЄЛ (rs=0,43; p<0,05), тривалістю АГ (rs = 0,75; p<0,05) та віком (rs=0,35; p<0,05), що свідчить про вплив ХОЗЛ на КВР. Оцінка якості життя (ЯЖ) показала, що у пацієнтів з профілем АТ «non-dipper» та «night-peaker» переважала соціальна дизадаптація (rs=0,32; p<0,05), а за опитувальником SGRQ достовірно збільшився показник «активності» у пацієнтів з АГ ІІ стадії 2-го та 3-го ступенів і коморбідним ХОЗЛ порівняно з 1-м ступенем, що вказує на роль АГ в порушенні повсякденної діяльності пацієнтів з коморбідним ХОЗЛ. Розроблено персоніфікований підхід до лікування пацієнтів з АГ ІІ стадії та коморбідним ХОЗЛ, який полягає в застосуванні протягом 6 місяців комбінації вальсартану з амлодипіном при діастолічній дисфункції ЛШ (ФВлш ≥50 %) або кандесартану з небівололом при безсимптомній дисфункції з проміжною ФВлш 49–45 %, що забезпечило тривалий антигіпертензивний ефект, помірну регресію гіпертрофії ЛШ (на 14,2 та 17,1 г/м² відповідно), зменшення діастолічної дисфункції за показником Е/А (на 12,5 та 28,6 %) та збільшення ФВлш на 6,6 % при проміжній ФВлш без несприятливого впливу на перебіг ХОЗЛ. Застосування подвійної комбінації інгаляційних бронходилятаторів тривалої дії в одному інгаляторі умеклідініуму броміду з вілантеролом в якості базисної терапії ХОЗЛ негативно не впливало на структурно-функціональний стан ЛШ і суттєво покращувало ЯЖ та прихильність до лікування. Розроблено інтегрований кардіореспіраторний тест для оцінки ефективності лікування пацієнтів з АГ та коморбідним ХОЗЛ, обґрунтованого головними факторами, що обмежують толерантність до фізичного навантаження: 6-хвилинний тест з ходьбою (6-ХТзХ), рівень десатурації крові киснем (∆SpO2); недостатній приріст систолічного АТ; подвійного добутку; хронотропного та інотропного резерву на тлі порушення бронхіальної прохідності. Кореляція між 6-ХТзХ і ΔSpO2 (rs=-0,45; p<0,05), та ОФВ1 (rs=0,67; p<0,05) доводить провідну роль гіпоксемії та бронхіальної обструкції в обмеженні фізичної активності пацієнтів з АГ та коморбідним ХОЗЛ. Дата реєстрації 2020-10-13 Додано в НРАТ 2021-03-17 Закрити