Registration Number
0821U100728, PhD dissertation
Status
Доктор філософії
Date
28-04-2021
popup.evolution
.
Title
Verbalization of motivational modality in agitation-political discourse.
Author
Shilo Svitlana Borysivna,
popup.head Шитик Людмила Володимирівна
popup.opponent Навальна Марина Іванівна
popup.opponent Zelinska Oksana Yuriyivna
popup.review Калько Валентина Володимирівна
popup.review Таран Алла Анатоліївна
popup.rada
Bohdan Khmelnytsky National University of Cherkasy
Description
Дисертацію присвячено комплексному аналізу особливостей вербалізації спонукальної модальності в агітаційно-політичному дискурсі. Обґрунтовано теоретичні і методологічні засади дослідження категорії спонукальної модальності; виокремлено й проаналізовано способи і засоби її вираження в агітаційно-політичному дискурсі крізь призму функційно-семантичного підходу; схарактеризовано формально-синтаксичну організацію спонукальних конструкцій; описано їхню семантико-синтаксичну специфіку та особливості реалізації в агітаційно-політичних текстах; досліджено феномен спонукальної модальності в комунікативно-прагматичному вимірі; з’ясовано механізми сприйняття спонукальних конструкцій реципієнтами.
Актуальність дослідження спонукальної модальності в агітаційно-політичному дискурсі вмотивоване потребою з’ясувати її функційно-семантичну специфіку, інвентаризувати засоби і способи її вербалізації та проаналізувати комунікативно-прагматичний потенціал. Матеріалом дослідження слугувала авторська картотека, що нараховує близько 5000 спонукальних конструкцій, відібраних методом суцільного вилучення з агітаційно-політичних текстів упродовж 2016–2020 рр.
Схарактеризовано концепції аналізу поняття «модальність», розмежовано об’єктивний та суб’єктивний різновиди й окреслено її складники: «реальність / ірреальність», «можливість / необхідність / бажаність». Категорію спонукальної модальності описано в аспекті функційно-семантичного підходу, акцентовано увагу на польовій природі спонукання, що вможливлює різні варіанти його структурування.
Визначено терміни для номінації спонукальної модальності: імператив, модус, директив, волевиявлення, окреслено їхній семантичний обсяг та значеннєві співвідношення. Аналіз поняттєвої сфери засвідчив, що деякі дефініції, наприклад модус, ширші за обсягом, ніж модальність, а імператив – вужче поняття, бо позначає дієслівну форму і є одним із засобів вираження спонукальної модальності. Тому синонімійне використання термінів імператив, імперативність, директив, модус не завжди виправдане й може бути причиною сплутування термінів.
Описано феномен політичного дискурсу й диференційовано два підходи до його інтерпретації на підставі інституційних та неінституційних форм спілкування: вузький (формальний), або дискурс політиків, та широкий (семантичний), що охоплює форми спілкування, у яких хоча б один зі складників (суб’єкт, адресат чи зміст) належить до сфери політики.
З’ясовано, що найпоширенішим засобом реалізації політичної боротьби є агітація, а тому в межах політичного дискурсу виокремлено агітаційно-політичний як його різновид, що вмотивовано основною метою (переконання адресата й спонукання до потрібного адресантові вибору) та функцією (боротьба за владу) політичного дискурсу. З огляду на поліаспектність та багатофункційність агітаційно-політичного дискурсу, закцентовано увагу на його синкретичній природі, тобто здатності синтезувати різні типи дискурсів, зокрема мас-медійний та інтернет-дискурс. Доведено беззаперечний зв’язок медіадискурсу та політики, оскільки мас-медіа й інтернет є середовищем існування та каналами провадження політичної комунікації.
Registration Date
2021-05-05
popup.nrat_date
2021-05-05 / 2026-06-30
