Search academic texts

Information × Registration Number 0821U101117, PhD dissertation Status Доктор філософії Date 24-05-2021 popup.evolution o Title Diagnosis, prevention and intensive therapy of organ lesions in patients with intra-abdominal hypertension and abdominal compartment syndrome in acute surgical pathology of the abdominal cavity Author Krenov Kostiantyn Yuriyovich, popup.head Suchodolia Anatoliy Ivanovich popup.opponent Mazur Andrii Petrovich popup.opponent Fesenko Ulbolgan Abdulhamitivna popup.review Kanikovskii Oleh Evgeniiovych popup.review Khimich Sergii Dmytrovych Description З’ясовано, що синдром інтраабдомінальної гіпертензії (СІАГ) розвинувся в 64,15 % пацієнтів, а абдомінальний компартмент-синдром в 14,2 % випадків. Експериментально доведено, що комбіновані реґіонарні блокади ефективно знижують внутрішньочеревний тиск протягом шести годин після використання, але їх ефект є короткочасним. Також у групі експериментального перитоніту із виконанням реґіонарних блокад розчином лідокаїну морфологічні зміни нирок та очеревини були менш виражені. Основу клінічної частини роботи склав аналіз перебігу гострої хірургічної патології черевної порожнини в 120-ти пацієнтів, яких було розподілено на чотири групи. Групу контролю склали пацієнти із використанням опіоідної аналгезії, в другій групі до стандартного знеболення було додано внутрішньовенну інфузію лідокаїну, третя група отримувала перидуральну аналгезію та четверта – комбіновані реґіонарні блокади. Частота внутрішньочеревної гіпертензії в пацієнтів групи контролю становила 63,3 %, серед яких в 10% випадків розвинувся АКС, в групі пацієнтів із продовженою інфузією лідокаїну – в 63,3 % та 13,3 % відповідно, перидуральній аналгезії 53,3 % та 10 % відповідно та в групі комбінованих блокад в 76,7% випадків, хоча АКС розвинувся тільки в 3,3 % пацієнтів. При аналізі впливу та вивченні ефективності консервативних методик корекції внутрішньочеревної гіпертензії встановлено, що рівні ІАТ достовірно різняться за різних методів аналгезії у летальних випадків і пацієнтів, що вижили (р=0,04741). Найбільша динаміка зниження ІАТ спостерігались у тих, що вижили на відміну від померлих в групі опіоїдної аналгезії порівняно з групою лідокаїну та реґіонарних блокад (р=0,015883 та р=0,027963). Рівні цистатину-С достовірно відрізнялися у всіх групах між пацієнтами, що вижили та померли, цистатин-С є надійним раннім маркером ниркової дисфункції / недостатності, як компоненту СПОН. Registration Date 2021-06-02 popup.nrat_date 2021-06-02 Close