Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0821U101117, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 24-05-2021 Статус Запланована Назва роботи Діагностика, профілактика та інтенсивна терапія органних ушкоджень у хворих із внутрішньочеревною гіпертензією та абдомінальним компартмент-синдромом при гострій хірургічній патології черевної порожнини Здобувач Креньов Костянтин Юрійович, Керівник Суходоля Анатолій Іванович Опонент Мазур Андрій Петрович Опонент Фесенко Улболган Абдулхамітівна Рецензент Каніковський Олег Євгенійович Рецензент Хіміч Сергій Дмитрович Опис З’ясовано, що синдром інтраабдомінальної гіпертензії (СІАГ) розвинувся в 64,15 % пацієнтів, а абдомінальний компартмент-синдром в 14,2 % випадків. Експериментально доведено, що комбіновані реґіонарні блокади ефективно знижують внутрішньочеревний тиск протягом шести годин після використання, але їх ефект є короткочасним. Також у групі експериментального перитоніту із виконанням реґіонарних блокад розчином лідокаїну морфологічні зміни нирок та очеревини були менш виражені. Основу клінічної частини роботи склав аналіз перебігу гострої хірургічної патології черевної порожнини в 120-ти пацієнтів, яких було розподілено на чотири групи. Групу контролю склали пацієнти із використанням опіоідної аналгезії, в другій групі до стандартного знеболення було додано внутрішньовенну інфузію лідокаїну, третя група отримувала перидуральну аналгезію та четверта – комбіновані реґіонарні блокади. Частота внутрішньочеревної гіпертензії в пацієнтів групи контролю становила 63,3 %, серед яких в 10% випадків розвинувся АКС, в групі пацієнтів із продовженою інфузією лідокаїну – в 63,3 % та 13,3 % відповідно, перидуральній аналгезії 53,3 % та 10 % відповідно та в групі комбінованих блокад в 76,7% випадків, хоча АКС розвинувся тільки в 3,3 % пацієнтів. При аналізі впливу та вивченні ефективності консервативних методик корекції внутрішньочеревної гіпертензії встановлено, що рівні ІАТ достовірно різняться за різних методів аналгезії у летальних випадків і пацієнтів, що вижили (р=0,04741). Найбільша динаміка зниження ІАТ спостерігались у тих, що вижили на відміну від померлих в групі опіоїдної аналгезії порівняно з групою лідокаїну та реґіонарних блокад (р=0,015883 та р=0,027963). Рівні цистатину-С достовірно відрізнялися у всіх групах між пацієнтами, що вижили та померли, цистатин-С є надійним раннім маркером ниркової дисфункції / недостатності, як компоненту СПОН. Дата реєстрації 2021-06-02 Додано в НРАТ 2021-06-02 Закрити