Registration Number
0821U102033, PhD dissertation
Status
Доктор філософії
Date
30-06-2021
popup.evolution
.
Title
Reproduction the fertility of leached black soil and crop productivity in grain-beet rotations in the Right-Bank Forest-Steppe of Ukraine.
Author
Ivanina Roman Vadymovych,
popup.head Tsvey Yaroslav Petrovich
popup.opponent Tsiuk OleksOleksii Anatoliiovych
popup.opponent Prymak Ivan Dmytrovych
popup.review Doronin Volodymyr Arkadiiovych
popup.review Gumentyk Mykhailo Yaroslavych
popup.rada
Institute of Bioenergy Crops and Sugar Beet of National Academy of Agrarian Sciences of Ukraine
Description
Актуальність теми. Інформація отримана в тривалих стаціонарних дослідах щодо впливу 40-річного внесення добрив на родючість чорнозему вилугуваного та врожайність сільськогосподарських культур, доповнена інноваційними рішеннями щодо оптимізації застосування азотних добрив під пшеницю озиму дозволяє розробити систему удобрення, яка базується на засадах сталості і інноваційності, а тому є на часі і актуальна.
Наукова новизна одержаних результатів. Уперше в умовах Правобережного Лісостепу України у плодозмінній та зерно-просапній сівозмінах встановлено закономірності зміни родючості чорнозему вилугуваного за 40-річного застосування добрив. Доведено, що процес відтворення родючості чорнозему вилугуваного визначається внесенням органічних добрив, дозою мінеральних добрив та введенням багаторічних бобових трав у сівозміну.
Удосконалено систему удобрення пшениці озимої шляхом оптимізації доз та способів внесення азотних добрив.
Дістали подальшого розвитку питання ефективності азотного живлення у досягненні високої врожайності та якості зерна пшениці озимої; питання попередників у вологозабезпеченні рослин пшениці озимої та їх впливу на мікробний ценоз ґрунту.
Практичне значення одержаних результатів. За даними тимчасового польового досліду та їх виробничої перевірки розроблено систему ефективного застосування азотних добрив під пшеницю озиму, що забезпечує врожайність зерна понад 7 т/га з отриманням прибутку від удобрення понад 9000 грн./га.
Основні результати досліджень. Встановлено, що розширене відтворення вмісту гумусу в чорноземі вилугуваному досягалось у плодозмінній сівозміні за 40-річного внесення N43Р43К43 + 8,3 т гною на 1 га ріллі: вміст гумусу в шарі 0-30 см – 3,52%, 30-40 см – 3,28% з перевищенням контролю без добрив – на 0,36% та 0,22%. При переході до зерно-просапної сівозміни чи заміни традиційного органо-мінерального удобрення альтернативним (N43Р43К43 + побічна продукція на 1 га ріллі) вміст гумусу в шарі 0-30 см зменшився – на 0,07% та 0,10%, 30-40 см – на 0,02% та 0,06%.
Досліджено, що щорічне внесення з органічними та мінеральними добривами на 1 га ріллі 64 кг фосфору забезпечило розширене відтворення фонду рухомих фосфатів у чорноземі вилугуваному обох сівозмін: вміст рухомого фосфору в шарі 0-30 см становив 309-323 мг/кг, 30-40 см – 229-266 з перевищенням контролю без добрив – на 133-138 та 75-103 мг/кг ґрунту.
За результатами довготривалих польових досліджень встановлено, що органо-мінеральна система удобрення формувала стабільність фонду рухомого калію в чорноземі вилугуваному обох сівозмін на середньому рівні забезпечення: у шарі 0-30 см - 102-123, 30-40 см – 79-89 мг/кг.
Досліджено, що плодозмінна сівозміна за довготривалого внесення органічних і мінеральних добрив створювала кращі умови забезпечення рослин вологою.
Встановлено, найбільшу кількість ґрунтових мікроорганізмів у фазі весняного кущення пшениці озимої обох зернових ланок спостерігали за дози N60Р60К60 на фоні 40-річного внесення N43Р43К43 + 8,3 т гною на 1 га ріллі – 42,2-45,6 млн. КУО в 1 г абсолютно сухого ґрунту. У складі ґрунтової мікрофлори переважали амоні- і нітрифікатори – 14,6-15,6 та 11,1-13,2 млн. КУО в 1 г абсолютно сухого ґрунту.
Досліджено, що застосування добрив істотно зменшило рясність бур’янів в агроценозі пшениці озимої обох зернових ланок.
Встановлено, що у ланці з конюшиною врожайність зерна пшениці озимої була вищою, ніж за попередника вики ярої на 0,38-1,32 т/га, вміст білка в зерні на 0,3-0,4%. Найвища врожайність зерна у ланці з конюшиною досягалась за внесення N60Р60К60 – 6,76 т/га з перевагою до контролю без добрив – 1,99 т/га. Підвищенню врожайності та якості зерна пшениці озимої сприяло триразове внесення азотних добрив загальною дозою 110 кг/га, що включало 60 кг/га азоту по мерзлоталому ґрунту ранньою весною у вигляді амонійної селітри та двох позакореневих підживлень розчинами сечовини у фазі BBCH 31-32 дозою азоту 30 кг/га та BBCH 75-77 дозою 20 кг/га: врожайність зерна – 6,90 т/га, вміст білка – 12,5%.
За результатами довготривалих польових досліджень встановлено, що ячмінь ярий в обох зернових ланках та конюшина добре відгукувались на післядію добрив з підвищенням врожайності – відповідно на 0,82-1,04 та 14,7-16,0 т/га, тоді як вика яра незначно реагувала на їх післядію.
Визначено, що найвищої продуктивності зернової ланки досягали у плодозмінній сівозміні на фоні 40-річного внесення N43Р43К43 + 8,3 т гною та N43Р43К43 + побічна продукція на 1 га ріллі: збір кормових одиниць – 8,02 та 8,17 т/га, зерна – 3,33 та 3,35 т/га ланки сівозміни.
Досліджено, що енергетично та економічно найефективнішим є вирощування сільськогосподарських культур у ланці з конюшиною за застосування N20Р20К20 + солома на 1 га ланки сівозміни: Кее – 6,3, абсолютний прибуток – 44249 грн./га, рентабельність – 104%.
Registration Date
2021-07-05
popup.nrat_date
2021-07-05 / 2026-06-30
