Registration Number
0821U102267, PhD dissertation
Status
Доктор філософії
Date
03-09-2021
popup.evolution
.
Title
Preparation of Students of Pedagogical Technical Schools for Local History Work at School in the 20-30s of the XX century
Author
Kramska Zoia Mykhailivna,
popup.head Shpak Valentyna Pavlivna
popup.opponent Bilyk Nadiya Ivanivna
popup.opponent Ridei Nataliia Mykhailivna
popup.review Nikolayesku Inna Oleksandrivna
popup.review Zorochkina Tetiana Sergiivna
popup.rada
Bohdan Khmelnytsky National University of Cherkasy
Description
У дисертації здійснено теоретичне узагальнення і представлено нове розв’язання наукової проблеми. У першому розділі конкретизовано сутність і структуру поняття «підготовка студентів педагогічних технікумів до краєзнавчої роботи у школі», схарактеризовано методологію, етапи і структуру краєзнавчого дослідження, визначено тенденції дослідження генезису проблеми підготовки студентів педагогічних технікумів до краєзнавчої роботи у школі в Україні 20-30-х років ХХ століття. Розкрито генезис становлення і розвитку краєзнавчої роботи в історії педагогічної науки. Окрему увагу приділено державним, шкільним і громадським формам організації краєзнавчої роботи. Серед зазначених форм краєзнавчої роботи додатково виокремлюють стаціонарні та пересувні, екскурсійні та експедиційні, інтенсивні та екстенсивні.
Виокремлення й характеристика етапів генезису обраної проблеми здійснено відповідно до визначених критеріїв: перший етап – розроблення парадигми краєзнавчої роботи в закладах освіти відповідно до суспільних запитів (1920-1924 рр.); другий етап – внесення змін до навчальних планів і програм завдяки введення краєзнавчого компонента на фоні реструктуризації вищої педагогічної освіти (1925-1929 рр.); третій етап – зміни краєзнавчих пріоритетів у змісті діяльності педагогічних технікумів у напрямі активної українізації, що припадає на 1930-1933-й рр.; четвертий етап – поступового припинення краєзнавчої роботи у школі першого концентру і підготовки до неї педагогічних кадрів (1934-1939 рр.).
У другому розділі проаналізовано участь студентів педагогічних технікумів у краєзнавчому русі у шкільній освіті в досліджуваний період, схарактеризовано систему краєзнавчих установ із координації підготовки студентів педтехнікумів до краєзнавчої роботи у школі.
Проведене дослідження дає можливість установити участь студентів педагогічних технікумів у краєзнавчому русі у шкільній освіті в обраний хронологічний період. Це продиктовано необхідністю вирішення Новою українською школою ряду невідкладних завдань, у реалізації яких важливу роль покликане здійснити краєзнавство, що забезпечує зв’язок процесу навчання і виховання молодших школярів з особливостями народної культури і навколишнього середовища, сприяє консолідації української молоді, формуванню в неї патріотичних почуттів і переконання про єдність українських земель. Наголошено на посиленні ролі краєзнавства і у процесі підготовки майбутніх учителів.
Виокремлено переваги реформування освіти в 20-30-х рр. збіглого століття, що суголосні з сучасними реформаційними процесами в початковій освіті: поступова відмова від статичності традиційної школи, для якої пріоритетом виступає готове знання; перехід від предметної системи навчання молодших школярів до інтегрування навчальних предметів; надання молодшим школярам максимальної самостійності; отримання знань про предмети, явища і процеси навколишньої дійсності безпосередньо з життя, а не через споглядання малюнків чи сприйняття вербальної інформації; популяризація безпосереднього спостереження за природним середовищем; застосування місцевого матеріалу до вивчення різних курсів, а не лише у викладанні краєзнавства як окремої дисципліни; піднесення ролі опорних шкіл, на базі яких створюється шкільний краєзнавчий музей. Узагальнено роль студентів педагогічних технікумів в організації краєзнавчої роботи, результати якої акумульовано в краєзнавчих музеях, що функціонували на базі закладів освіти.
Окрему увагу приділено системі краєзнавчих установ із координації підготовки студентів педтехнікумів до краєзнавчої роботи у школі, серед яких вирізняються краєзнавчі музеї, гуртки, краєзнавчі наукові товариства, науково-дослідні інститути, дослідні сільськогосподарські, метеорологічні й біологічні станції, а також державно-громадські, планово-господарські установи й організації, студентські бюро краєзнавства.
У третьому розділі схарактеризовано підготовку студентів педагогічних коледжів до краєзнавчої роботи в умовах реформаційних змін на початку ХХІ століття, зміст якої поступово розширюється й охоплює такі напрями досліджень: геологічні, гідрогеологічні, геоморфологічні, метеорологічні, гідрологічні, геоботанічні, зоогеографічні, фенологічні, економіко-географічні, топонімічні, дослідження ґрунтів, природно-територіальних комплексів.
Прогнозовано напрями розбудови краєзнавчої роботи в сучасних педагогічних коледжах: під час педагогічної практики, у ході виховної роботи зі студентською молоддю, а також шляхом організації діяльності наукових студентських товариств і гуртків.
Registration Date
2021-09-06
popup.nrat_date
2021-09-06 / 2026-07-01
