Search academic texts

Information × Registration Number 0821U102388, PhD dissertation Status Доктор філософії Date 28-09-2021 popup.evolution o Title Behavioral Patterns of Social Media Users as a Condition of Their Psychological Well-being Author Hudimova Alisar H., popup.head Psyadlo Eduard Mikhaylovich popup.opponent Zavatskауа Nataliya Еugenіvna popup.opponent Serdiuk Liudmyla Z. popup.review Lytvynenko Olga Dmytrivna popup.review Kremenchutskaya Margarita K. Description Мета дослідження: теoретичне oбґрунтування та емпіричне дocлідження поведінкових патернів користувачів соціальних мереж та їх психологічного благополуччя. Об’єкт дослідження: психологічне благополуччя користувачів в контексті залученості у соціальні мережі. Предмет дослідження: особливості впливу поведінкових патернів використання соцмереж на психологічне благополуччя користувачів. Методи дослідження. З метою вирішення поставлених дослідницьких задач в роботі використані: теоретичні методи, методи психологічної діагностики та методи математичної обробки. Наукова новизна одержаних результатів дисертаційного дослідження полягає у тому, що вперше: - встановлено відмінності впливу соцмереж на психологічний стан українських користувачів у повсякденності та в умовах самоізоляції; - з’ясовано особливості взаємозв’язку самосвідомості підлітків та юнаків із залученістю у віртуальну комунікацію; - розроблено теоретико-методологічну модель проблемності використання соціальних мереж та їх негативного впливу на психологічне благополуччя користувачів; - доповнено дослідження щодо впливу віртуальної комунікації на психологічне благополуччя молодого покоління; - здійснено переклад, адаптацію та доведено валідність зарубіжних діагностичних шкал психологічного благополуччя та соціально-мережевого розладу; - з’ясовано, що предикторами залежності від соцмереж є напружені стосунки з батьками, сором’язливість, інтроверсія та схильність до невротичних та депресивних станів; - продемонстровано відмінності психологічного профілю користувачів в залежності від типу активності та часу проведеного онлайн; удосконалено: - методику дослідження та встановлено, що пасивне використання соціальних мереж поглиблює відчуття самотності та знижує рівень психологічного благополуччя; дістало подальшого розвитку: - вивчення індивідуально-типологічних патернів використання користувачами соціальних мереж; - уявлення про наслідки надмірної залученості у соціальні мережі для психологічного благополуччя користувачів. Практична значимість. Проведено психометричну адаптацію української версії психодіагностичних методик: «Шкала психологічного благополуччя Варвік-Едінбург» та «Шкала соціально-мережевого розладу». Матеріали дослідження включені у зміст лекційних та практичних занять дисциплін: «Анатомія та еволюція нервової системи», «Основи психологічної експертизи», «Клінічна психологія», «Соціальна психологія», «Вікова психологія», у програму 6-ї Зимової школи психології, а також розроблено спеціальний курс «Психогігієна та психопрофілактика використання соцмереж», що викладався майбутнім бакалаврам-психологам ОНУ імені І. І. Мечникова. Матеріали дослідження впроваджені в просвітницьку роботу на базі КЗ «Одеського обласного базового медичного фахового коледжу», результати дисертаційного дослідження застосовані при плануванні та розробці силабусів освітніх компонент «Психологія соціальних відносин», «Соціально-психологічний тренінг» на базі Херсонського державного університету, методичні рекомендації щодо формування навичок ефективного застосування засобів діагностики та превенції соцмережевого розладу були впроваджені у процес підготовки та проведення лекційних та семінарських занять з психологічних дисциплін Одеського національного морського університету, що дозволило поліпшити успішність студентів та підтримати психологічне здоров’я всіх учасників навчального процесу. Теоретичні та емпіричні дані також можуть бути включені до спецкурсів у вищих навчальних закладах, при проведенні курсів підвищення кваліфікації психологічних, педагогічних кадрів, можуть бути використані для організації виховної та просвітницької роботи з підлітками та юнаками. Отримані дані можуть бути використані при розробці та проведенні реабілітаційної програми, зокрема за допомогою когнітивно- біхевіористичного підходу. Registration Date 2021-10-07 popup.nrat_date 2021-10-07 Close