Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0821U102388, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 28-09-2021 Статус Запланована Назва роботи Поведінкові патерни користувачів соціальних мереж як умова їх психологічного благополуччя Здобувач Гудімова Алісар Халєдівна, Керівник Псядло Едуард Михайлович Опонент Завацька Наталія Євгенівна Опонент Сердюк Людмила Захарівна Рецензент Литвиненко Ольга Дмитрівна Рецензент Кременчуцька Маргарита Костянтинівна Опис Мета дослідження: теoретичне oбґрунтування та емпіричне дocлідження поведінкових патернів користувачів соціальних мереж та їх психологічного благополуччя. Об’єкт дослідження: психологічне благополуччя користувачів в контексті залученості у соціальні мережі. Предмет дослідження: особливості впливу поведінкових патернів використання соцмереж на психологічне благополуччя користувачів. Методи дослідження. З метою вирішення поставлених дослідницьких задач в роботі використані: теоретичні методи, методи психологічної діагностики та методи математичної обробки. Наукова новизна одержаних результатів дисертаційного дослідження полягає у тому, що вперше: - встановлено відмінності впливу соцмереж на психологічний стан українських користувачів у повсякденності та в умовах самоізоляції; - з’ясовано особливості взаємозв’язку самосвідомості підлітків та юнаків із залученістю у віртуальну комунікацію; - розроблено теоретико-методологічну модель проблемності використання соціальних мереж та їх негативного впливу на психологічне благополуччя користувачів; - доповнено дослідження щодо впливу віртуальної комунікації на психологічне благополуччя молодого покоління; - здійснено переклад, адаптацію та доведено валідність зарубіжних діагностичних шкал психологічного благополуччя та соціально-мережевого розладу; - з’ясовано, що предикторами залежності від соцмереж є напружені стосунки з батьками, сором’язливість, інтроверсія та схильність до невротичних та депресивних станів; - продемонстровано відмінності психологічного профілю користувачів в залежності від типу активності та часу проведеного онлайн; удосконалено: - методику дослідження та встановлено, що пасивне використання соціальних мереж поглиблює відчуття самотності та знижує рівень психологічного благополуччя; дістало подальшого розвитку: - вивчення індивідуально-типологічних патернів використання користувачами соціальних мереж; - уявлення про наслідки надмірної залученості у соціальні мережі для психологічного благополуччя користувачів. Практична значимість. Проведено психометричну адаптацію української версії психодіагностичних методик: «Шкала психологічного благополуччя Варвік-Едінбург» та «Шкала соціально-мережевого розладу». Матеріали дослідження включені у зміст лекційних та практичних занять дисциплін: «Анатомія та еволюція нервової системи», «Основи психологічної експертизи», «Клінічна психологія», «Соціальна психологія», «Вікова психологія», у програму 6-ї Зимової школи психології, а також розроблено спеціальний курс «Психогігієна та психопрофілактика використання соцмереж», що викладався майбутнім бакалаврам-психологам ОНУ імені І. І. Мечникова. Матеріали дослідження впроваджені в просвітницьку роботу на базі КЗ «Одеського обласного базового медичного фахового коледжу», результати дисертаційного дослідження застосовані при плануванні та розробці силабусів освітніх компонент «Психологія соціальних відносин», «Соціально-психологічний тренінг» на базі Херсонського державного університету, методичні рекомендації щодо формування навичок ефективного застосування засобів діагностики та превенції соцмережевого розладу були впроваджені у процес підготовки та проведення лекційних та семінарських занять з психологічних дисциплін Одеського національного морського університету, що дозволило поліпшити успішність студентів та підтримати психологічне здоров’я всіх учасників навчального процесу. Теоретичні та емпіричні дані також можуть бути включені до спецкурсів у вищих навчальних закладах, при проведенні курсів підвищення кваліфікації психологічних, педагогічних кадрів, можуть бути використані для організації виховної та просвітницької роботи з підлітками та юнаками. Отримані дані можуть бути використані при розробці та проведенні реабілітаційної програми, зокрема за допомогою когнітивно- біхевіористичного підходу. Дата реєстрації 2021-10-07 Додано в НРАТ 2021-10-07 Закрити