Search academic texts

Information × Registration Number 0822U100112, PhD dissertation Status Доктор філософії Date 29-12-2021 popup.evolution o Title Chemistry of 5-formylthiazole 2,4-disubstituted derivatives Author Kolomoitsev Oleksii Olehovych, popup.head Kotliar Volodymyr M popup.opponent Obushak Mykola Dmytrovych popup.opponent Bohza Serhii Leonidovych popup.review Kovalenko Serhii Mykolaiovych popup.review Kolos Nadiia Mykolaivna Description Дисертаційна робота присвячена ряду 2,4-дизаміщених похідних 5-формілтіазолу. Хоча на сьогодні існує велика кількість досліджень, що присвячено хімії тіазолу, інтерес до даних сполук не зменшується. Це пов’язано з їх різноманітними фізико-хімічними, спектральними, біологічними властивостями. Дані сполуки знаходять своє місце в хімії, біології, фармації та матеріалознавстві як предмет з практичним застосуванням в багатьох сферах науки та техніки. Тіазоловмісні сполуки досліджуються ще з ХІХ століття, але, з часом інтерес до похідних формілтіазолу лише зростає. Таким чином, було відкрито безліч цікавих властивостей похідних 5-формілтіазолу як з наукової, так і з практичної точок зору. Такі похідні, як α,β-ненасичені системи на основі 5-формілтіазолу, викликають зацікавленість завдяки наявності енонового фрагменту, що входить до їх складу. Підходи до модифікації α,β-ненасичених систем із одержанням діазагетероциклічних сполук, що містять дві та більше функцій у своєму складі, значно збільшують варіативність функціоналізації тіазоловмісних сполук. Наприклад, так одержують піримідини, 1H-імідазоли, 1H-піразоліни, 1H-бензімідазоли з їх цікавими фізико-хімічними, спектральними, оптичними та біологічними властивостями, що відкривають цілу низку засобів до їх практичного застосування. Дисертаційна робота присвячена дослідженню хімічної природи похідних тіазолу, а саме фізико-хімічних та спектральних властивостей груп тіазольних аналогів: 2,4-дизаміщених 4-(1,3-тіазол-5-іл)бут-3-ен-2-онів, 5-арил-1-(2- діалкіламіно-4-хлортіазол-5-іл)пента-1,4-дієн-3-онів, 2-діалкіламіно-4-хлор-5- [2-(5-арил-4,5-дигідро-1H-піразол-3-іл)вініл]тіазолів на їх основі та діазагетероциклічних сполук ([4-(4-бромфеніл)-6-тіазол-5-іл-піримідин-2- іл]метиламінів та 5-(1H-бензімідазол-2-іл)тіазолу). Перетворення за карбонільною групою, що входить до складу 5-формілтіазолів, шляхом реакцій конденсації Кляйзена-Шмідта, а також модифікованих підходів Хорнера-Уодсворта-Еммонса та Віттіга було одержано нові α,β-ненасичені кетони – 4-(1,3-тіазол-5-іл)бут-3-ен-2-они. Функціоналізація положень 2 і 4 тіазольного циклу дозволила дослідити вплив замісників в даних положеннях на властивості одержуваних сполук. Карбонільний компонент 4-(1,3-тіазол-5-іл)бут-3-ен-2-онів через реакцію Кляйзена-Шмідта з ароматичними альдегідами дав можливість одержати нові асиметричні дієнонові сполуки – 5-арил-1-(2-діалкіламіно-4-хлортіазол-5- іл)пента-1,4-дієн-3-они. Їхні властивості було досліджено введенням даних сполук у циклоконденсацію з гідразином, що також дало змогу одержати єдиний з двох можливих ізомерних продуктів даної взаємодії – 2-діалкіламіно-4-хлор-5- [2-(5-арил-4,5-дигідро-1H-піразол-3-іл)вініл]тіазолів. Одержання одного ізомеру похідних 1H-піразоліну було підтверджено спектральними методами дослідження та квантово-хімічними розрахунками. Вплив замісників в положеннях 2 і 4 тіазольного циклу було вивчено для рядів 2,4-дизаміщених похідних 5-формілтіазолу: 4-(1,3-тіазол-5-іл)бут-3-ен-2- онів, 5-арил-1-(2-діалкіламіно-4-хлортіазол-5-іл)пента-1,4-дієн-3-онів та 2-діалкіламіно-4-хлор-5-[2-(5-арил-4,5-дигідро-1H-піразол-3-іл)вініл]тіазолів. Особливе місце в роботі займає одержання тіазольних аналогів халкону, що було реалізовано шляхом взаємодії 5-формілтіазолу з 4-бромацетофеноном. На даному етапі було розроблено метод бромування α,β-ненасичених систем, які містять тіазольне ядро з атомами Гідрогену в положеннях 2 і 4, в яких практично виключено утворення побічних продуктів галогенування або гідрогалогенування, а вихід цільових продуктів наближається до кількісного. Також, було запропоновано α,β-ненасичений кетон на основі 5-формілтіазолу у якості агенту для реакції гетероароматизації з різними 1,3-бінуклеофілами. В результаті утворюються нові тіазоловмісні 1,3-діазагетероциклічні сполуки. У якості таких бінуклеофілів використано α-аміноамідини, для одержання яких запропоновано зручний синтетичний підхід. Registration Date 2022-01-06 popup.nrat_date 2022-03-09 Close