Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0822U100112, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 29-12-2021 Статус Запланована Назва роботи Хімія 2,4-дизаміщених похідних 5-формілтіазолу Здобувач Коломойцев Олексій Олегович, Керівник Котляр Володимир Миколайович Опонент Обушак Микола Дмитрович Опонент Богза Сергій Леонідович Рецензент Коваленко Сергій Миколайович Рецензент Колос Надія Миколаївна Опис Дисертаційна робота присвячена ряду 2,4-дизаміщених похідних 5-формілтіазолу. Хоча на сьогодні існує велика кількість досліджень, що присвячено хімії тіазолу, інтерес до даних сполук не зменшується. Це пов’язано з їх різноманітними фізико-хімічними, спектральними, біологічними властивостями. Дані сполуки знаходять своє місце в хімії, біології, фармації та матеріалознавстві як предмет з практичним застосуванням в багатьох сферах науки та техніки. Тіазоловмісні сполуки досліджуються ще з ХІХ століття, але, з часом інтерес до похідних формілтіазолу лише зростає. Таким чином, було відкрито безліч цікавих властивостей похідних 5-формілтіазолу як з наукової, так і з практичної точок зору. Такі похідні, як α,β-ненасичені системи на основі 5-формілтіазолу, викликають зацікавленість завдяки наявності енонового фрагменту, що входить до їх складу. Підходи до модифікації α,β-ненасичених систем із одержанням діазагетероциклічних сполук, що містять дві та більше функцій у своєму складі, значно збільшують варіативність функціоналізації тіазоловмісних сполук. Наприклад, так одержують піримідини, 1H-імідазоли, 1H-піразоліни, 1H-бензімідазоли з їх цікавими фізико-хімічними, спектральними, оптичними та біологічними властивостями, що відкривають цілу низку засобів до їх практичного застосування. Дисертаційна робота присвячена дослідженню хімічної природи похідних тіазолу, а саме фізико-хімічних та спектральних властивостей груп тіазольних аналогів: 2,4-дизаміщених 4-(1,3-тіазол-5-іл)бут-3-ен-2-онів, 5-арил-1-(2- діалкіламіно-4-хлортіазол-5-іл)пента-1,4-дієн-3-онів, 2-діалкіламіно-4-хлор-5- [2-(5-арил-4,5-дигідро-1H-піразол-3-іл)вініл]тіазолів на їх основі та діазагетероциклічних сполук ([4-(4-бромфеніл)-6-тіазол-5-іл-піримідин-2- іл]метиламінів та 5-(1H-бензімідазол-2-іл)тіазолу). Перетворення за карбонільною групою, що входить до складу 5-формілтіазолів, шляхом реакцій конденсації Кляйзена-Шмідта, а також модифікованих підходів Хорнера-Уодсворта-Еммонса та Віттіга було одержано нові α,β-ненасичені кетони – 4-(1,3-тіазол-5-іл)бут-3-ен-2-они. Функціоналізація положень 2 і 4 тіазольного циклу дозволила дослідити вплив замісників в даних положеннях на властивості одержуваних сполук. Карбонільний компонент 4-(1,3-тіазол-5-іл)бут-3-ен-2-онів через реакцію Кляйзена-Шмідта з ароматичними альдегідами дав можливість одержати нові асиметричні дієнонові сполуки – 5-арил-1-(2-діалкіламіно-4-хлортіазол-5- іл)пента-1,4-дієн-3-они. Їхні властивості було досліджено введенням даних сполук у циклоконденсацію з гідразином, що також дало змогу одержати єдиний з двох можливих ізомерних продуктів даної взаємодії – 2-діалкіламіно-4-хлор-5- [2-(5-арил-4,5-дигідро-1H-піразол-3-іл)вініл]тіазолів. Одержання одного ізомеру похідних 1H-піразоліну було підтверджено спектральними методами дослідження та квантово-хімічними розрахунками. Вплив замісників в положеннях 2 і 4 тіазольного циклу було вивчено для рядів 2,4-дизаміщених похідних 5-формілтіазолу: 4-(1,3-тіазол-5-іл)бут-3-ен-2- онів, 5-арил-1-(2-діалкіламіно-4-хлортіазол-5-іл)пента-1,4-дієн-3-онів та 2-діалкіламіно-4-хлор-5-[2-(5-арил-4,5-дигідро-1H-піразол-3-іл)вініл]тіазолів. Особливе місце в роботі займає одержання тіазольних аналогів халкону, що було реалізовано шляхом взаємодії 5-формілтіазолу з 4-бромацетофеноном. На даному етапі було розроблено метод бромування α,β-ненасичених систем, які містять тіазольне ядро з атомами Гідрогену в положеннях 2 і 4, в яких практично виключено утворення побічних продуктів галогенування або гідрогалогенування, а вихід цільових продуктів наближається до кількісного. Також, було запропоновано α,β-ненасичений кетон на основі 5-формілтіазолу у якості агенту для реакції гетероароматизації з різними 1,3-бінуклеофілами. В результаті утворюються нові тіазоловмісні 1,3-діазагетероциклічні сполуки. У якості таких бінуклеофілів використано α-аміноамідини, для одержання яких запропоновано зручний синтетичний підхід. Дата реєстрації 2022-01-06 Додано в НРАТ 2022-03-09 Закрити