Registration Number
0822U100243, PhD dissertation
Status
Доктор філософії
Date
23-12-2021
popup.evolution
.
Title
Borys Lyatoshynsky’s school in cultural processes of the XX – XXI centuries
Author
Dmytriyeva Olena Dmytrivna,
popup.head Savchuk Ihor Borysovych
popup.opponent Bermes Iryna Lavrentiivna
popup.opponent Afonina Olena Stalivna
popup.review Sydorenko Victor Dmytrovych
popup.review Zubavina Iryna Borysivna
popup.rada
Institute of Contemporary Art Problems of the National Academy of Arts of Ukraine
Description
Дисертаційне дослідження присвячене аналізу проблем становлення та функціонування композиторської школи Бориса Лятошинського. Мистецькашкола реконструюється як комплексний феномен, що у своїй сутності поєднує прояви різних творчих та концептуальних статусів мистецтва: діяльності, системи уявлень, практик та соціальних інституцій. Визначено місце і роль мистецької школи видатного митця у культурних стратегіях соціуму. Доведено, що мистецька школа провадить передовсім творчу діяльність, яка трансформує та модифікує усталені уявлення про культурницький, комунікативний і жанрово-стильовий статус мистецьких практик.
Композиторська школа Бориса Лятошинського визначена як своєрідна співтворчість митців різних поколінь, у лоні якої виважуються художні принципи і моделі, базовані на творчо-пошуковому, освітньому та інноваційноавангардному компонентах. Мистецька школа презентується як реальна форма спільної та плідної діяльності лідера та його послідовників. Проаналізовано культурно-комунікативні параметри творчих спільнот у їх взаємозв’язку протягом тривалого періоду (від українського модерну 1920-х років до «Київського авангарду» 1960-х, ідейним натхненником якого був сам Борис Лятошинський). Доведено, що творчі спільноти позначені передовсім неформальним характером комунікацій, певними правилами гри, що базуються на пошуку нових концептів і форм самовираження. Окреслено нові культурні дискурси, що стали результатом індивідуальної та колективної творчості, які протистояли традиційним уявленням про роль митця у повоєнному соціумі.
Зазначено, що творчі школи в історії людства виникали як своєрідне цехове мистецтво, основним завданням якого було створення і трансляція мистецького продукту. Історично доведено, що творчі школи формуються навколо видатних особистостей за принципом об’єднання поціновувачів та продовжувачів художніх уподобань. Доведено, що саме такий принцип ліг в основу
композиторської школи Бориса Лятошинського.
Додамо, що виникнення й розвиток школи видатного майстра детерміновано не лише певними соціально-історичними умовами, логікою розвитку
мистецтва та культури в цілому, а й особистісно-психологічними якостями самого лідера — засновника творчої спільноти. Окреслено, що школа як культурне явище виникає на основі розробленої лідером творчої стратегії, позначеної новаторським характером. У рамках цієї доктрини педагогічна діяльність постає тим базовим елементом, на якому і у зв’язку з яким розвивається дослідницька діяльність цієї школи, а комунікативні процеси вибудовуються за принципом учитель — учень. Творчо-освітня школа є формою професійної комунікації, що історично виправдала себе як така, що функціонує за соціально-комунікативними та інтегративними потребами і творчими інтересами, народженими під впливом лідера, а також комунікації «твір — реципієнт», наявності традицій, новацій і логіки дискурсивних практик. Надзвичайно актуальним у дослідженні постає співвідношення традицій і новаторства, яке простежується через творчо-виконавську, дослідницьку, інноваційну та освітню функції школи Бориса Лятошинського. У цьому випадку традиції не перетворилися на застиглі стереотипи мислення, не стали на заваді творчим пошукам, а склали міцний базис, що мотивував до творчих експериментів і їх глибшого розуміння. Крім того, співвідношення традицій і новаторства в діяльності мистецької школи залежить і від етапу еволюційно-стильового циклу, на якому знаходиться ця школа (етапі її формування, зрілості, асиміляції з іншими школами). Якщо на етапі формування школи в її діяльності переважають елементи новаторства, то на етапах зрілості і розчинення — можуть переважати традиції (ситуація, коли новий інноваційний продукт вже не створюється, а школа перебуває під впливом колишніх традицій; в той же час і на цих етапах не виключена поява нових трансформаційних змін).
Registration Date
2022-01-17
popup.nrat_date
2022-03-09 / 2026-07-01
