Registration Number
0822U100679, PhD dissertation
Status
Доктор філософії
Date
08-02-2022
popup.evolution
.
Title
Features of physical rehabilitation of football players with signs of connective tissue dysplasia after ankle sprain
Author
Khomenko Vyacheslav M.,
popup.head Nekhanevych Oleg Borysovych
popup.opponent Mykhaliuk Yevhen L.
popup.opponent Romanchuk Oleksandr Petrovych
popup.review Zhilyuk Volodymyr I.
popup.review Smyrnova Olena Leonidivna
popup.rada
Dnipro State Medical University
Description
При побудові тренувально-реабілітаційних навантажень у футболі, зокрема після ушкодження надп’ятково-гомілкового суглобу (НГС), особливий інтерес з боку тренерів, лікарів та фізичних терапевтів викликають спортсмени з гіпермобільністю суглобів (ГМС), що може бути ознакою дисплазії сполучної тканини (ДСТ). Системне залучення сполучної тканини у диспластичний процес при ГМС впливає на стан опорно-рухового апарату та серцево-судинної системи, що необхідно враховувати при застосуванні реабілітаційних навантажень.
Результати. На І етапі проводилось дослідження розповсюдженості зовнішніх та кардіологічних ознак ДСТ серед осіб, які займаються оздоровчими та спортивними тренуваннями. На цьому етапі в дослідженні прийняли участь 247 осіб у віці від 7 до 40 років. На ІІ та ІІІ етапах дослідження для встановлення морфологічних особливостей та рівня аеробної продуктивності, а також впливу розробленої програми фізичної терапії було включено 46 футболістів, які мали гостре ушкодження зв’язкового апарату НГС. Пацієнтам основної групи призначали 12-тижневу програма фізичної реабілітації з урахуванням ступеню ГМС.
Серед спортсменів диспластикозалежні ознаки зустрічались у 23,9 %. Найбільш часто зустрічаються ГМС, плоскостопість, астенічна тілобудова, доліхостеномелія, порушення постави, килеподібна та лійкоподібна деформації грудної клітки. 56,5 % футболістів мали нормальну рухливість у суглобах, 30,4 % – помірну ГМС та 13,0 % – значну ГМС. Дослідження складу тіла в групах, розподілених за рівнем ГМС, вказало, що найнижчим рівень загальної рідини був в групі з вираженою ГМС і становив 41,1±2,3% (р<0,05).
Серед спортсменів частота кардіологічних ознак ДСТ склала 10,9 %. Найбільш часто зустрічались атипово розташовані хорди, додаткові хорди та пролапси клапанів.
Результати дослідження вказують на наявність зв’язку рівня ГМС з морфологією серця. Зі збільшенням ступеню ГМС зменшувався ударний об’єм лівого шлуночка (ЛШ), зростав діаметр аорти, більш тонкими були задня стінка ЛШ та міжшлуночкова перетинка, збільшувалось співвідношення Е/е’.
У спортсменів з ознаками ДСТ під час виконання фізичних навантажень величина фракції викиду ЛШ знижувалась раніше, вже на третьому ступені навантаження (р<0,05).
Рівень ФП у спортсменів з ДСТ був статистично значимо меншим, ніж в контрольній групі та складали 3,35±0,51 Вт/кг та 3,98±0,94 Вт/кг, відповідно (р<0,05). Зі збільшенням рівня ГМС відбувалось зменшення рівня ФП (р<0,05).
У футболістів із значною ГМС рівень приросту аеробної продуктивності в процесі тренувального циклу був меншим в середньому на 6,2±0,7 мл/хв/кг.
На початку ІІІ етапу дослідження показники повсякденної активності були значно знижені в обох підгрупах спостереження і складали 62,8±1,5% в основній групі та 64,3±1,3% в контрольній групі. Можливості виконувати спортивні навантаження досягли рівня 45,4±2,2 % та 46,8±1,7 %, відповідно.
Вже на 4 тижні застосування реабілітаційних програм різниця між відсотком здатності до виконання побутових навантажень між основною та контрольною групами досягла в середньому 8,4±0,1 % та за професійної здатності – 6,3±0,1 % (р<0,05). Також був кращим в основній групі показник за шкалою САІТ, показники динаміки статичної, динамічної рівноваги та нервово-м’язового контролю (р<0,05). Дослідження динаміки амплітуди рухів у НГС вказало на найбільший її рівень в основній групі. Спостерігалась позитивна динаміка фізичної працездатності в основній групі футболістів (р<0,05).
Серед спортсменів основної групи випадки повторних травмувань зустрічались у 21,7 %, а у групі контролю – у 73,9% (р<0,05).
Наукова новизна одержаних результатів. Вперше доведено позитивний вплив диференційованої програми терапевтичних вправ з урахуванням ступеню ГМС на рівень побутової та спортивної активності, самооцінку ступеню нестабільності, показники статичної та динамічної рівноваги, стан нервово-м’язового контролю в статичному та динамічному режимах, амплітуду тильного згинання у НГС, ФП та частоту повторних ушкоджень НГС впродовж одного року. Вперше встановлено, що при збільшенні рівня ГМС відбувається погіршення діастолічної функції лівого шлуночка серця. Вперше представлено особливості складу тіла у футболістів з ГМС.
Практичне значення одержаних результатів. Розроблено, обґрунтовано та впроваджено в практику охорони здоров’я програма фізичної реабілітації ушкоджень зв’язкового апарату НГС у футболісті з ГМС.
Ключові слова: футболісти, дисплазія сполучної тканини, гіпермобільність суглобів, ушкодження, надп’ятково-гомілковий суглоб, фізична терапія.
Registration Date
2022-02-18
popup.nrat_date
2022-03-09 / 2026-07-01
