Registration Number
0823U100819, PhD dissertation
Status
Доктор філософії
Date
14-11-2023
popup.evolution
.
Title
Optimization of knee joint endoprosthesis replacement technology in patients with bone tumors
Author
Mohammad A. Obada,
popup.head Oleksandr A. Burianov
popup.head Volodymyr V. Protsenko
popup.opponent Mikola O. Korzh
popup.opponent Maksym L. Holovakha
popup.review Yuriy L. Sobolevskiy
popup.review Taras M. Omelchenko
popup.rada
Bogomolets National Medical University
Description
Дисертаційна робота присвячена оптимізації технології ендопротезування колінного суглоба у пацієнтів з пухлинами кісток. В структурі онкологічної захворюваності первинні пухлини кісток складають 0,7-2,0% всіх злоякісних новоутворень: 0,53% серед чоловіків і 0,34% серед жінок. Кістки, що утворюють колінний суглоб у 60-70% випадків уражуються злоякісними та доброякісними пухлинами. До 70-х років минулого сторіччя при пухлинному ураженні кісток кінцівки операцією вибору була ампутація або екзартикуляція кінцівки, але на даний час 90% пацієнтам на злоякісні ураження довгих кісток виконується органозберігаюче хірургічне лікування в обсязі сегментарної резекції з ендопротезуванням. Ендопротезування для заміщення дефектів кісток після видалення пухлин в порівнянні з іншими реконструктивно-відновними операціями дозволяє значно покращати результати органозберігаючих операцій та поліпшити якість життя пацієнтів. З ростом хірургічної активності на користь органозберігаючих операцій зростає і кількість ускладнень характерних для ендопротезування. Серед них переважають інфекційні ускладнення (3-13%) і різні види нестабільності ендопротеза і його вузлів, які складають від 2% до 10%. При локалізації пухлини в дистальному відділі стегнової кістки після ендопротезування колінного суглоба інфекційні ускладнення виникають в середньому у 8% хворих, асептична нестабільність у 10% та рецидиви у 10%, загальний п'ятирічний термін служби ендопротеза становить близько 54%. При ураженні проксимального відділу великогомілкової кістки після ендопротезування колінного суглоба інфекційні ускладнення виникають у 10-16% хворих, асептична нестабільність у 18% та рецидиви у 13%, загальний п'ятирічний термін служби ендопротеза становить близько 38%.
Ліквідувати ці ускладнення консервативними заходами, що включають в себе системне та місцеве введення антибіотиків, активне дренування рани, видалення імплантатів та кісткового цементу, з застосуванням одноетапного реендопротезування вдається лише у 27-30% хворих. Після ендопротезування колінного суглоба часто спостерігаються механічні ускладнення, які виникають за рахунок значної травматизація м’яких тканин, нерівномірності розподілу навантаження на кістку, некрозу кістки внаслідок механічної обробки, високої температури полімерізації цемента, реакції організму на інородне тіло, пошкодження вузла тертя в штучному суглобі, мікрорухомості ендопротезу та його компонентів внаслідок неадекватної фіксації, що призводить до асептичної нестабільності ендопротезу
Таким чином, ускладнення після ендопротезування суглобів з приводу пухлин кісток є значною проблемою, яка призводить до порушення функції, а іноді й до втрати кінцівки, та значно погіршує якість життя хворих. До теперішнього часу недостатньо визначені основні фактори, які впливають на виникнення ускладнень, і на основі цих факторів не визначені групи онкологічних хворих, яким показані операції ендопротезування. Тому покращання результатів ендопротезування колінного суглоба потребує оптимізації технології ендопротезування, що передбачає визначення основних факторів, які впливають на виникнення ускладнень, та удосконалення методики ендопротезування шляхом застосування модульних ендопротезів та нових матеріалів, а також техніки хірургічного втручання
Все вище викладене визначає актуальність даної проблеми та є основою для виконання запланованого дослідження.
Мета дослідження: Покращання результатів ендопротезування колінного суглоба у хворих на пухлини кісток шляхом оптимізації технології хірургічного лікування патологічного процесу.
Завдання дослідження:
1.Провести ретроспективний аналіз результатів ендопротезування колінного суглоба при пухлинах кісток.
2.Визначити фактори які впливають на виникнення ускладнень при ендопротезуванні колінного суглоба.
3.Удосконалити технології ендопротезування колінного суглоба у хворих на пухлини кісток.
4.Провести аналіз ортопедичних та онкологічних результатів, після ендопротезування колінного суглоба у хворих на пухлини кісток з використанням технології ендопротезування.
5.Розробити алгоритм з проведення операції ендопротезування колінного суглоба у хворих на пухлини кісток.
Дизайн даного дослідження схвалений комісією з питань біоетичної експертизи та етики наукових досліджень Національного медичного університету ім.О.О. Богомольця протокол №126 від 13.11.2019 року
I-ий етап передбачав проведення ретроспективного аналізу ендопротезування та набір матеріалу з метою визначення морфологічних властивостей пухлин кісток у пацієнтів, аналізу та статистичної обробки результатів досліджень.
II - ий етап передбачав проведення ендопротезування колінного суглоба у хворих з пухлинами кісток з використанням модульних ендопротезів, що перебували на лікуванні у відділах ДУ «Інститут травматології та ортопедії НАМН України» з метою дослідження: вибору методики та техніки ендопротезування при різних локалізаціях та розповсюдженості пухлин кісток
Registration Date
2023-10-10
popup.nrat_date
2023-10-10 / 2026-07-05
