Search academic texts

Information × Registration Number 0823U100943, PhD dissertation Status Доктор філософії Date 18-10-2023 popup.evolution o Title Formation of social success of junior high school students in the learning process Author Alla E. Stryzhak, popup.head Oleksandr Y. Mytnyk popup.opponent Natalia O. Myhalchuk popup.opponent Olena V. Starinska popup.review R. K. Vainola popup.review Ilona V. Rashkovska Description Дисертацію присвячено теоретичному й емпіричному дослідженню проблеми формування соціальної успішності молодших школярів у навчанні. Важливість формування соціально успішної особистості зумовлюється потребами сучасного суспільства в умовах активізації глобалізаційних і трансформаційних суспільних процесів. Соціально успішна особистість здатна ефективно вирішувати нагальні соціальні проблеми, що забезпечується її освіченістю, сформованою системою особистих цінностей і моральних норм, адекватною самооцінкою й самоповагою, стійкими мотивами й прагненнями, вольовими якостями, соціальним і емоційним інтелектом. Водночас окреслене суттєво впливає на соціальну ситуацію розвитку здобувачів освіти. Найвиразніше соціальна успішність особистості розпочинає виявлятися в молодшому шкільному віці завдяки її участі в процесі навчання. Сформована соціальна успішність молодших школярів у процесі навчання сприятиме успішному вирішенню завдань НУШ, що передбачають формування наскрізних умінь, як підґрунтя всіх компетентностей особистості. Тому актуалізується проблема створення необхідних умов для формування соціальної успішності молодших школярів у навчанні. Мета дослідження: теоретично вивчити та емпірично дослідити соціальну успішність молодших школярів у процесі навчання; розробити психологічний супровід та апробувати програму формування соціальної успішності молодших школярів у процесі навчання. Об’єкт дослідження: соціальна успішність молодших школярів. Предмет дослідження: формування соціальної успішності молодших школярів у процесі навчання. Теоретико-методологічними основами дослідження, що обґрунтовувалися внаслідок реалізації першого етапу, є принципи системного, суб’єктного й діяльнісного підходів про діяльність особистості, прагнення й спрямованість, результат діяльності тощо; а також положення про успіх, соціальний успіх, успішність, соціальну успішність особистості. Комплексне емпіричне дослідження формування соціальної успішності молодших школярів у процесі навчання передбачало використання масиву надійних і валідних психодіагностичних методів та реалізовувалося впродовж другого й третього етапів. На другому етапі вивчалися рівні сформованості компонентів соціальної успішності молодших школярів у навчанні, зв’язки між ними й із наскрізними навчальними вміннями, а також досліджувалася групова взаємодія як предиктор соціальної успішності молодших школярів у навчанні. На третьому етапі обґрунтовувалася модель психологічного супроводу формування соціальної успішності молодших школярів у навчанні, розроблялася програма «Шлях до соціальної успішності», що апробовувалася в формувальному експерименті. На четвертому етапі проводилася обробка одержаних результатів. В емпіричному дослідженні взяли участь 318 молодших школярів (161 – у експериментальній і 157 – у контрольній групі). Внаслідок проведеного теоретичного аналізу, систематизації та узагальнення основних наукових підходів до вивчення проблеми формування соціальної успішності молодших школярів у процесі навчання, уточнено психологічну сутність і структуру понять «успіх», «соціальний успіх», «успішність особистості», «соціальна успішність особистості», «соціальна успішність молодших школярів у навчанні». Успіх особистості є інтегративним утворенням, яке містить мотив, зусилля, волю, здібності, визнання досягнень і засвідчується конкретним результатом діяльності. Соціальний успіх – це досягнення особистості в соціально значущій діяльності, що детерміновано її здібностями й зв’язками в соціумі. Успішність особистості – це складне інтегративне утворення, що складається з мотиваційного (мотивів, прагнень тощо), інструментального (здібностей, інтелекту, досвіду, самооцінки тощо), емоційно-поведінкового (цінностей, волі, соціального й емоційного інтелекту тощо) компонентів і їх складових, які стосуються різних сфер життя. Соціальна успішність особистості є інтегративним утворенням, яке містить когнітивні, емоційні й регулятивні здібності, що сприяють досягненню успіху в різних видах її діяльності завдяки ефективним взаємодіям із іншими людьми. Соціальну успішність особистості конструюють мотиваційний (мотивація досягнення успіху, потреби), інструментальний (адекватна самооцінка, освіченість) і емоційно-поведінковий (дотримання моральних норм і суспільних цінностей, воля, соціальний і емоційний інтелект) компоненти. Соціальна успішність молодших школярів у навчанні – це інтегративне утворення, що складається з мотиваційного (мотивації досягнення успіху в навчанні, потреби в пізнанні), інструментального (адекватної самооцінки, інтелектуальних умінь, дивергентного, поняттєвого мислення) й емоційноповедінкового (ціннісних орієнтацій, моральних норм, вольових якостей, емоційного і соціального інтелекту) компонентів, результатом формування, яких є здібності пізнавати, оцінювати й регулювати власну поведінку у взаємодіях зі значущими іншими (вчителями, однокласниками, ровесниками), що сприяє досягненню високих результатів у навчанні. Registration Date 2023-10-19 popup.nrat_date 2023-10-19 Close