Search academic texts

Information × Registration Number 0823U101891, PhD dissertation Status Доктор філософії Date 29-12-2023 popup.evolution o Title The Phenomenology of Love in Jean-Luc Marion’s Philosophy. Author Andriy D. Hnativ, popup.head Anatoliy F. Karas popup.opponent Andriy L. Bogachov popup.opponent Anatoliy M. Malivskyi popup.opponent Dmyto P. Sepetyi popup.review Yulia V. Kovalchuk Description У дисертаційній роботі розглянута феноменологічна концепція любові у філософії Ж.-Л. Маріона. Відстежено її концептуальний вплив на переусвідомлення інтенційності та суб’єктивності, висвітлено розуміння структури Маріонового суб’єкта (adonné), критично поданого крізь призму автаркічного існування самості «я», що відкриває новий горизонт для феноменологічних досліджень. Прослідковано особливості інтерпретації любові крізь призму дару (donum) і прощення (perdonum), що лежать в основі її концептуалізації. Досліджено відношення любові до розуміння часу, простору, самості та взаємності, зокрема, як економічного обміну, психологічного несвідомого прагнення, культурного явища. У цьому ракурсі розглянуто проблему етимологічного розуміння термінів eros, philia, agape в сенсі екзистенціального становища людини. Доведено, що в аспекті «еротичної редукції», ego не є самодостатнім примордіальним принципом власного конституювання. Відтак, обґрунтовано й охарактеризовано проявлення первісної гетерономії самості на противагу первісній автономії ego. Це означає, що можливість існування любові виходить поза горизонт автономії та рівності і свідчить про передування її як контр-обличчя (contre-regard) щодо картезіанського ego, як контр-інтенційності (contre-intentionnalité) щодо Гусерлевого трансцендентального суб’єкта і як контр-«ось» (contre-das Sein des Da) стосовно Гайдеґеревого «ось-буття». У процесі здійснення дисертаційного дослідження автором виокремлено принципи, якими обумовлюється концептуалізація феномена любові. У контексті Маріонового дискурсу запропоновано ідею «відстані», яка убезпечує прагнення бути автентичною «своїстю чужості» як основи феномену любові, що приходить і з’являється в горизонті даності. У цьому конституюється асиметричне відношення між любов’ю і буттям, між люблячим і любленою людиною, що виявляє нетотожність між ними й оприявнюється, здійснюється, даром любити першим. Здатність любити першим засвідчує можливість любити без присутності «приймача дару» (donateur), «отримувача дару» (donataire) і самого дару (don). Це спонукає розуміти любов як феноменологічне здійснення дару й процесуальне перетворення її в парадокс буттєвості. У дисертаційному дослідженні концептуалізовано діалогове відношення мови і любові. Воно уможливлюється через діалогову структуру «поклику-відповіді», злука яких відкриває їхнє обопільне взаємопереплетення, в якому «поклик відповідає, а відповідь кличе». У намаганні прояснити часову нескінченність поклику та кінцевість відповіді на голос любові, Жан-Люк Маріон вдається до визначення стану «безмежного надміру» та «парадоксу дару» в категоріях неможливості та пасивності. Феноменальність любові запропоновано розуміти як виняткову можливість її маніфестації в тому, що вона знаходить себе не в досвіді нестачі чи відсутності буття, але в неперервному уможливленні його започаткування через здатність любити Іншого першим. Registration Date 2023-12-19 popup.nrat_date 2023-12-19 Close