Registration Number
0824U000389, PhD dissertation
Status
Доктор філософії
Date
popup.evolution
o
Чому дисертація має статус "Запланована"?
Title
Typology of linguistic and aesthetic signs of culture in the
discourse of neoclassicism
Author
Alona Palash,
popup.head Halyna M. Siuta
popup.opponent Kots Tetiana
popup.opponent Svitlana P. Bybyk
popup.review Olena Malenko
popup.review Nataliia S. Holikova
popup.rada
Institute for Ukrainian Language of National Academy of Sciences of Ukraine
Description
Виконана дисертація – це перше комплексне дослідження мовно-естетичних знаків культури в поетичному дискурсі неокласиків.
Актуальність дослідження аргументовано двома чинниками: 1) потребою удокладнення лінгвістичних знань про природу поетичного дискурсу «київських неокласиків» з урахуванням ідейно-естетичних засад, також соціокультурних і соціополітичних умов їх творчості; 2) необхідністю осучаснення методик аналізу, їх спрямування на поглиблення й осучаснення знань про особливості семантичної та асоціативно-образної реалізації вербальних носіїв культурних знань, про динамічність «словника культури». У зв’язку з цим уперше в українському мовознавстві застосовано інтегративний підхід (із поєднанням знань і методів лінгвостилістики, лінгвокогнітології, лінгвокультурології, літературознавства, філософії, методів семантико-естетичного, когнітивно-текстового, рецептивного аналізу) до вивчення поетичних текстів неокласиків як дискурсу культури, а також до зафіксованих мовно-естетичних знаків світової та національної культури. Це становить індивідуальну методику дисертації.
Ураховано, що ідейно-естетична настанова на поєднання здобутків світового художнього досвіду та національної поетики зумовила формування характерного для неокласиків дискурсу високої книжної культури. Цю книжність засвідчено на рівні словника неокласичної поезії, що його формують одиниці текстів античної культури (міфоніми, історизми), сакрально марковані слова та висловлення (бібліїзми та біблійні афоризми), абстрактна лексика, авторські неологізми, стилістично адаптовані іншостильові одиниці (суспільно-політична, мистецтвознавча термінологія) тощо. Продемонстровано і схарактеризовано спектр текстотвірного та стильотвірного навантаження таких одиниць, а також їхніх експресивних конотацій (від урочисто-піднесеної до знижено-інвективної тональності).
Визначено, що максимально релевантною щодо вивчення мовотворчості неокласиків є концепція мовно-естетичних знаків культури. У зв’язку з цим актуалізовано в науковому лінгвостилістичному обігові поняття мовно-естетичний знак культури (МЕЗК).
Зафіксовані МЕЗК диференційовано два типологічні різновиди – універсальні (лінгвоментальні одиниці світової культури, носії надчасових та наднаціональних культурних сенсів і знань) та національні (лінгвоментальні одиниці національної культури, носії етномаркованих та етноідентифікаційних культурних сенсів і знань). Здійснено їх поглиблену стратифікацію.
Універсальні МЕЗК типологізовано на три основні страти: естетикологічні – творчість (із конкретизацією в образно-естетичних напрямках митець, муза, слово, пісня) та краса; онтологічні – час і простір; екзистенційні – життя та смерть. Конкретизовано, що лінгвоестетичний розвиток названих МЕЗК засвідчують такі процеси, як розбудова лексико-семантичної структури, оновлення асоціативно-образних зв’язків, контекстуальні значеннєво-оцінні трансформації.
Мовно-естетичні знаки національної культури типологізовано на два основні різновиди – космогонічні (земля, вогонь) та етноідентифікаційні (Київ, Україна).
Для підтвердження основних тез і результатів дослідження укладено низку діаграм і рисунків.
Окремо відзначено ідеологічні причини відсутності у СУМ ілюстрацій із поетичних творів М. Зерова, Юрія Клена, М. Драй-Хмари, П. Филиповича: на час укладання Словника і самі поети, і їхні тексти були еліміновані з національного інтелектуально-культурного простору. На сьогодні потреба їх активного використання як ілюстративного матеріалу в практиці укладання загальномовних і спеціалізованих словників є незаперечною.
Зроблено узагальнений висновок про те, що мовотворчість неокласиків становить упізнаваний фрагмент національного поетичного дискурсу, а також є знаковою для розвитку української літературної мови.
Registration Date
2024-01-15
popup.nrat_date
2025-01-17 / 2026-07-01
