Search academic texts

Registration Number

0824U000497, PhD dissertation

Status

Доктор філософії, 221, Стоматологія

Date

26-01-2024

popup.evolution

o

Title

Improving of diagnostic methods and treatment of periodontal diseases in patients with chronic tonsillitis

Author

Anastasiya Basista,

popup.head Viktor Batih
popup.opponent Tetiana Petrushanko
popup.opponent Vitalii Hereliuk
popup.review Nataliia Kuznyak
popup.review Oksana I. Hodovanets

Description

В дисертаційній роботі наведене теоретичне узагальнення проведених клінічних та лабораторних досліджень та запропоноване нове вирішення актуальної наукової задачі в стоматології, котре було спрямоване на оптимізацію лікування та профілактики захворювань пародонта на тлі різних форм хронічного тонзиліту. Для досягнення мети і реалізації завдань дослідження було проведено комплекс клініко-лабораторних досліджень. Обстежено 276 пацієнтів, котрих було розділено на три групи: І група (хронічний тонзиліт + захворювання тканин пародонта) – 141 особа (51,08 %); ІІ група (захворювання тканин пародонта) – 95 осіб (34,42 %); IІІ група (контрольна) – 40 досліджуваних (14,50 %) – без клінічних ознак хронічного тонзиліту і захворювань тканин пародонта. У групи дослідження були включені особи віком від 18 до 59 років, котрі, у гендерному аспекті, були практично однаковими: 48,10% чоловіків та 51,90% жінок. При клінічному обстеженні, встановлено, що у пацієнтів із супутнім хронічним тонзилітом, поширеність захворювань пародонту становила 77,90±3,08%, p<0,01, з превалюванням хронічного генералізованого пародонтиту ІІ-ІІІ ступеня (48,22±3,93%, p0,01 проти 29,47±3,61% у обстежених без хронічного тонзиліту в анамнезі. Дана тенденція підтверджувалась погіршенням клінічної симптоматики і більш високими значеннями пародонтальних PSR, PMA, PI та гігієнічних індексів OHI-S і API у пацієнтів із хронічним тонзилітом. Доведено, що у осіб із захворюваннями тканин пародонта з супутнім хронічним тонзилітом, спостерігався дисбаланс мікробіологічного спектру ротової рідини, обумовлений зростанням аеробної і анаеробної мікрофлори, котрий перевищував дані у контролі на 13,97 % та на 35,84 %, р<0,01,відповідно, що в свою чергу викликало порушення колонізаційної резистентності СОПР, а саме, збільшення напруги колонізаційного бар’єру СОПР, у даного контингенту хворих. Встановлено, що у пацієнтів із захворюваннями тканин пародонта за умов хронічного тонзиліту, зафіксовано максимальне зменшення параметрів клітинного імунітету у крові, а саме: CD3-лімфоцитів – на 38,07 %, CD22-лімфоцитів – на 40,5 % та CD8-лімфоцитів – на 55,29 %, р<0,01 на тлі збільшення CD4-лімфоцитів – на 5,66%, р>0,05, CD72-клітин – на 59,34 % та співвідношення CD4/CD8 – у 2,4 рази, р<0,01, стосовно значень у контрольній групі. Параметри гуморального імунітету характеризувалися достовірним підвищенням вмісту IgG – на 45,09 %, IgA – на 66,67 %, IgM – на 141,6 %, IgE – 3,8 рази та ЦІК – у 2,5, рази р<0,01, стосовно даних у досліджуваних контрольної групи. У пацієнтів із захворюваннями тканин пародонтана тлі хронічного тонзиліту, досліджено значні зміни цитокінового профілю та вмісту білків гострої фази запалення у крові, що вказували на ступінь виразності запального процесу, котрий, перебігав за гіперергічним типом з тенденцією до генералізації, і характеризувались максимальним збільшенням γ-ІФН – у 2,5 рази, IL-1 – на на 133,90 %, IL-2α – на 60,32 %, ФНП-α: на 16,46 %, С-РБ – у 4,4 рази, вміст сіалових кислот на 37,0 %, серомукоїдів – на 94,4 %, р<0,01, стосовно даних у осіб контрольної групи. Інтенсифікація процесів перекисного окиснення ліпідів у хворих із захворюваннями тканин пародонта з супутнім хронічним тонзилітом, набувала більш виразних змін залежно від ступеня важкості уражень тканин пародонта і супроводжувалась зростанням малонового діальдегіду та церулоплазміну – у 2,6 рази, SH-групи – на 27,05 %, співвідношень малонового діальдегіду/супероксиддисмутази – у 6,8 рази, церулоплазміну/ супероксиддисмутази - у 6,7 рази, та зниженням супероксиддисмутази – на 60,28 %, каталази – на 55,0 %, р<0,01, стосовно даних у контролі. Клінічна апробація лікувального комплексу у пацієнтів із хронічним генералізованим пародонтитом на тлі хронічного тонзиліту, сприяла зменшенню виявлення осіб із проявами клінічних симптомів пародонтиту, покращенню стану тканин пародонта за значеннями пародонтальних та гігієнічних індексів, р, р1<0,05, 0,01, стосовно даних до лікування. У пролікованих основної групи «нормалізацію» стану тканин пародонта досліджували у 2,6 рази більшої кількості осіб, р<0,01, стан тканин пародонта «без змін» визначали у 29,0% хворих, р>0,05, «погіршення» стану тканин пародонта об’єктивізували у 4,7 рази рідше, стосовно хворих в контрольній групі, що підтверджувалось даними параклінічних індексів, покращенням мікробіологічних та імунологічних параметрів.