Search academic texts

Information × Registration Number 0824U000560, PhD dissertation Status Доктор філософії Date 23-01-2024 popup.evolution o Title Formation of pedagogical and interpretive erudition of students of arts faculties of pedagogical universities in the process of professional training Author Jiale Wang, popup.head Irina K. Glazunova popup.opponent Viktor M. Labunets popup.opponent Oksana A. Komarovska popup.review Nataliia P. Huralnyk popup.review Mariia M. Tkach Description В дисертаційній роботі проведено науково-теоретичне дослідження та обґрунтування проблеми формування педагогічно-інтерпретаційної ерудованості студентів факультетів мистецтв у процесі фахового навчання, розроблено та визначено сутність та структуру цього феномену, представлено результати дослідно-експериментальної роботи, на підґрунті яких доцільно стверджувати про результативність упровадженої методичної моделі, створеної для вирішення актуальної проблеми вищої мистецької освіти. Розв’язання проблеми формування педагогічно-інтерпретаційної ерудованості студентів факультетів мистецтв педагогічних університетів реалізовано шляхом науково-теоретичного обґрунтування, розроблення, упровадження та експериментальної перевірки методичної стратегії безпосередньо у процесі фахового навчання. У дослідженні зафіксовано, що необхідність розв’язання протиріччя між навчальним запитом, обумовленим значною інтерпретаційною активністю у всіх галузях фахового навчання майбутніх педагогів-музикантів, і відсутністю цільових методичних розробок для задоволення цього запиту щодо формування педагогічно-інтерпретаційної ерудованості, і обумовила актуальність дисертаційного дослідження, вплинувши на вибір його теми «Формування педагогічно-інтерпретаційної ерудованості студентів факультетів мистецтв педагогічних університетів у процесі фахового навчання». В якості мети дослідження окреслено теоретичне обґрунтування, розроблення, упровадження та експериментальна перевірка ефективності методики формування педагогічно-інтерпретаційної ерудованості студентів факультетів мистецтв педагогічних університетів у процесі фахового навчання. На основі проведеного детального аналізу педагогічних, культурологічних, герменевтичних аспектів основної категорії дослідження, дослідження понять «інтерпретація», «педагогічна інтерпретація», «педагогічна ерудиція», «мистецька ерудиція» розроблено і сформульовано авторське визначення досліджуваного феномену, у відповідності до якого педагогічно-інтерпретаційна ерудованість студентів факультетів мистецтв педагогічних університетів визначена як якість особистості, яка засвідчує високу міру обізнаності майбутнього фахівця з питань здійснення педагогічно-інтерпретаційної діяльності, що характеризуються глибоким рівнем засвоєння, консолідації й інтеграції знань і компетентностей в результаті фахового навчання. Встановлено, що сутність педагогічно-інтерпретаційної ерудованості студентів визначається єдністю пізнавальної, педагогічно-інтерпретаційної та творчої діяльності, а також специфічними особливостями мистецтва, в «діалогові» взаємини з яким вступає студент. Теоретично обґрунтовано та окреслено компонентну структуру педагогічно-інтерпретаційної ерудованості, яка, максимально втілюючи її процесуально-динамічну сутність, являє собою єдність гносеологічно-мотиваційного, інформативно-засвоювального та творчо-реалізаційного структурних компонентів. Охарактеризовано сутнісні ознаки кожного із структурних компонентів. Доведено, що гносеологічно-мотиваційний компонент визначається спрямованістю індивідуальних пізнавальних мотивів студентів щодо майбутньої педагогічно-інтерпретаційної діяльності. Інформативно-засвоювальний компонент характеризується орієнтацією на визначення характеру роботи майбутнього фахівця з інформацією та можливістю її засвоювати. Творчо-реалізаційний компонент окреслюється спроможністю переведення набутих знань в практичну площину з можливістю їх творчого застосування на основі рефлексивного осмислення власних педагогічно-інтерпретаційних дій. У відповідності до конкретизованих структурних компонентів педагогічно-інтерпретаційної ерудованості визначено критерії та показники їх сформованості. Критерієм сформованості гносеологічно-мотиваційного компоненту визначено «Ступінь пізнавальної спрямованості на набуття знань у галузі інтерпретаційної педагогіки». Показники: вияв пізнавального інтересу до оволодіння знаннями щодо педагогічно-інтерпретаційної діяльності; наявність тенденції поглиблення потреб у практичному застосуванні знань щодо провадження педагогічно-інтерпретаційної діяльності. Критерієм сформованості інформативно-засвоювального компоненту визначено «Міру педагогічно-інтерпретаційної обізнаності студентів факультетів мистецтв». Показники: наявність сформованого понятійного багажу у галузі інтерпретаційної педагогіки; наявністіь сформованого інтонаційного багажу для складання навчально-педагогічного репертуару. Критерієм сформованості творчо-реалізаційного компоненту визначено «Міру педагогічної результативності під час провадження інтерпретаційної роботи». Показники: вияв спроможності до творчого оперування педагогічно-інтерпретаційними знаннями у практичній інтерпретаційній роботі; вияв здатності до рефлексивного осмислення результатів застосування комплексу педагогічно-інтерпретаційних знань у процесі фахової діяльності вчителя музики. Registration Date 2024-01-21 popup.nrat_date 2024-01-21 Close