Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0824U000560, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 23-01-2024 Статус Наказ про видачу диплома Назва роботи Формування педагогічно-інтерпретаційної ерудованості студентів факультетів мистецтв педагогічних університетів у процесі фахового навчання Здобувач Ван Цзялє ..., Керівник Глазунова Ірина Кимівна Опонент Лабунець Віктор Миколайович Опонент Комаровська Оксана Анатоліївна Рецензент Гуральник Наталія Павлівна Рецензент Ткач Марія Михайлівна Опис В дисертаційній роботі проведено науково-теоретичне дослідження та обґрунтування проблеми формування педагогічно-інтерпретаційної ерудованості студентів факультетів мистецтв у процесі фахового навчання, розроблено та визначено сутність та структуру цього феномену, представлено результати дослідно-експериментальної роботи, на підґрунті яких доцільно стверджувати про результативність упровадженої методичної моделі, створеної для вирішення актуальної проблеми вищої мистецької освіти. Розв’язання проблеми формування педагогічно-інтерпретаційної ерудованості студентів факультетів мистецтв педагогічних університетів реалізовано шляхом науково-теоретичного обґрунтування, розроблення, упровадження та експериментальної перевірки методичної стратегії безпосередньо у процесі фахового навчання. У дослідженні зафіксовано, що необхідність розв’язання протиріччя між навчальним запитом, обумовленим значною інтерпретаційною активністю у всіх галузях фахового навчання майбутніх педагогів-музикантів, і відсутністю цільових методичних розробок для задоволення цього запиту щодо формування педагогічно-інтерпретаційної ерудованості, і обумовила актуальність дисертаційного дослідження, вплинувши на вибір його теми «Формування педагогічно-інтерпретаційної ерудованості студентів факультетів мистецтв педагогічних університетів у процесі фахового навчання». В якості мети дослідження окреслено теоретичне обґрунтування, розроблення, упровадження та експериментальна перевірка ефективності методики формування педагогічно-інтерпретаційної ерудованості студентів факультетів мистецтв педагогічних університетів у процесі фахового навчання. На основі проведеного детального аналізу педагогічних, культурологічних, герменевтичних аспектів основної категорії дослідження, дослідження понять «інтерпретація», «педагогічна інтерпретація», «педагогічна ерудиція», «мистецька ерудиція» розроблено і сформульовано авторське визначення досліджуваного феномену, у відповідності до якого педагогічно-інтерпретаційна ерудованість студентів факультетів мистецтв педагогічних університетів визначена як якість особистості, яка засвідчує високу міру обізнаності майбутнього фахівця з питань здійснення педагогічно-інтерпретаційної діяльності, що характеризуються глибоким рівнем засвоєння, консолідації й інтеграції знань і компетентностей в результаті фахового навчання. Встановлено, що сутність педагогічно-інтерпретаційної ерудованості студентів визначається єдністю пізнавальної, педагогічно-інтерпретаційної та творчої діяльності, а також специфічними особливостями мистецтва, в «діалогові» взаємини з яким вступає студент. Теоретично обґрунтовано та окреслено компонентну структуру педагогічно-інтерпретаційної ерудованості, яка, максимально втілюючи її процесуально-динамічну сутність, являє собою єдність гносеологічно-мотиваційного, інформативно-засвоювального та творчо-реалізаційного структурних компонентів. Охарактеризовано сутнісні ознаки кожного із структурних компонентів. Доведено, що гносеологічно-мотиваційний компонент визначається спрямованістю індивідуальних пізнавальних мотивів студентів щодо майбутньої педагогічно-інтерпретаційної діяльності. Інформативно-засвоювальний компонент характеризується орієнтацією на визначення характеру роботи майбутнього фахівця з інформацією та можливістю її засвоювати. Творчо-реалізаційний компонент окреслюється спроможністю переведення набутих знань в практичну площину з можливістю їх творчого застосування на основі рефлексивного осмислення власних педагогічно-інтерпретаційних дій. У відповідності до конкретизованих структурних компонентів педагогічно-інтерпретаційної ерудованості визначено критерії та показники їх сформованості. Критерієм сформованості гносеологічно-мотиваційного компоненту визначено «Ступінь пізнавальної спрямованості на набуття знань у галузі інтерпретаційної педагогіки». Показники: вияв пізнавального інтересу до оволодіння знаннями щодо педагогічно-інтерпретаційної діяльності; наявність тенденції поглиблення потреб у практичному застосуванні знань щодо провадження педагогічно-інтерпретаційної діяльності. Критерієм сформованості інформативно-засвоювального компоненту визначено «Міру педагогічно-інтерпретаційної обізнаності студентів факультетів мистецтв». Показники: наявність сформованого понятійного багажу у галузі інтерпретаційної педагогіки; наявністіь сформованого інтонаційного багажу для складання навчально-педагогічного репертуару. Критерієм сформованості творчо-реалізаційного компоненту визначено «Міру педагогічної результативності під час провадження інтерпретаційної роботи». Показники: вияв спроможності до творчого оперування педагогічно-інтерпретаційними знаннями у практичній інтерпретаційній роботі; вияв здатності до рефлексивного осмислення результатів застосування комплексу педагогічно-інтерпретаційних знань у процесі фахової діяльності вчителя музики. Дата реєстрації 2024-01-21 Додано в НРАТ 2024-01-21 Закрити