Search academic texts

Registration Number

0824U000717, PhD dissertation

Status

Доктор філософії

Date

26-01-2024

popup.evolution

.

Title

Training future music teachers for cultural-pedagogical transmission by means of song folklore

Author

Yuxi Н. Huang,

popup.head Tetiana V. Osadcha
popup.opponent Alla M. Rastryhina
popup.opponent Olha V. Sokolova
popup.review Nataliia H. Kon
popup.review Liudmyla V. Stepanova

Description

У роботі визначено педагогічні умови підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва до культурно-педагогічної трансмісії засобами пісенного фольклору, а саме: – активізація відповідальної позиції щодо формування в сучасної шкільної молоді художньо-ціннісного ставлення до народно-пісенної творчості; – стимулювання до поглиблення мистецької й методичної озброєності в галузі освоєння фольклорно-пісенних традицій; – зорієнтованості змісту підготовки на творче врахування особливостей музично-пізнавальної діяльності й смакових орієнтирів учнів нової генерації. Перевірка ефективності розробленої методики передбачала діагностування висхідного рівня сформованості досліджуваного конструкту, яке здійснювалося за мобілізаційно-спонукальним, етно-когнітивним, вокально-методичним, креативно-діяльнісним критеріями з відповідними показниками. Узагальнення даних констатувальної діагностики дозволило визначити чотири рівні сформованості підготовленості здобувачів до культурної трансмісії засобами пісенного фольклору: продуктивний; самостійний; адаптаційний та індиферентний. Дослідна робота здійснювалася за трьома етапами: особистісно-мобілізаційним, гностично-формувальним, творчо-результативним. На першому етапі головна увага приділялась активізації відповідальної позиції щодо формування в сучасної шкільної молоді художньо-ціннісного ставлення до пісенного фольклору. З цією метою застосувався комплекс організаційних форм, методів і технологій, зокрема – організація засідань круглого столу, диспути й дискусії під час їх проведення, постановка проблемних запитань, аналіз прикладів «вертикального», «горизонтального» і «непрямого» різновидів культурної трансмісії, творчі завдання на опитування своїх батьків і знайомих похилого віку щодо традицій, які вони наслідували від своїх попередників, обговорення молодіжних тенденцій щодо аранжування фольклорних мелодій у сучасному стилі тощо. На другому, гностично-формувальному етапі головне завдання полягало у формуванні в здобувачів етнокультурно-гностичного й компетентнісно-методичного компонентів досліджуваного феномену на засадах збагачення в них знань щодо власного фольклорного мистецтва, фольклорно-пісенних традицій різних етносів. Цьому сприяли залучення здобувачів до участі в щорічному конкурсі інтернаціональних ансамблів, розроблення фольклорно-зорієнтованих презентацій у малих інтернаціональних групах, що сприяло обміну знаннями студентів з України і Китаю, їх обговорення з метою аналітичного осмислення різноманіття й унікальності жанрово-стильових особливостей представлених в них пісенно-виконавських традицій. Суттєва увага також приділялася вдосконаленню в майбутніх фахівців художньої освіченості, музично-виконавської, зокрема – вокальної підготовки, здатності до самостійного розучування, інтерпретації й художньо-виразного виконання пісенного фольклору, формуванню навичок варіювання, імпровізації та аранжування пісенних мелодій. Крім того, на заняттях з методики музичного виховання у здобувачів поглиблювались психолого-педагогічні й методичні знання щодо специфіки музично-пізнавальної діяльності сучасних школярів різних генерацій, з різним типом нервової системи і провідним типом сприйняття (художнім – інтелектуальним), опрацьовувалися традиційні та інноваційні методи заохочення учнів до народно-пісенного музикування в умовах урочної й позакласної діяльності, що в цілому сприяло поглибленню в майбутніх фахівців мистецької й методичної озброєності в галузі освоєння фольклорно-пісенних традицій (друга педагогічна умова). На третьому, творчо-результативному етапі вирішувалося завдання щодо зорієнтованості змісту підготовки майбутніх фахівців на творче врахування особливостей практики музичного сприйняття й оцінно-смакових орієнтирів школярів нової генерації з метою формування в них зацікавленості пісенним фольклором (третя педагогічна умова) і тим самим – формуванню творчо-практичного компоненту культурно-педагогічної трансмісії. Особлива увага на цьому етапі приділялася осмисленню власного досвіду оцінного ставлення до народно-пісенної творчості та майстерності співаків і фольклорних колективів, сучасних обробок народних мелодій, самоаналізу художніх почуттів піл час виконання фольклорних творів.

Registration Date

2024-01-30

popup.nrat_date

2024-01-30