Пошук академічних текстів

Реєстраційний номер

0824U000717, Дисертація доктора філософії

На здобуття

Доктор філософії

Дата захисту

26-01-2024

Статус

Захищена

Назва роботи

Підготовка майбутніх учителів музичного мистецтва до культурно-педагогічної трансмісії засобами пісенного фольклору

Здобувач

Хуан Юйсі Х.,

Керівник Осадча Тетяна Всеволодівна
Опонент Растригіна Алла Миколаївна
Опонент Соколова Ольга Валеріївна
Рецензент Кьон Наталія Георгіївна
Рецензент Степанова Людмила Василівна

Опис

У роботі визначено педагогічні умови підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва до культурно-педагогічної трансмісії засобами пісенного фольклору, а саме: – активізація відповідальної позиції щодо формування в сучасної шкільної молоді художньо-ціннісного ставлення до народно-пісенної творчості; – стимулювання до поглиблення мистецької й методичної озброєності в галузі освоєння фольклорно-пісенних традицій; – зорієнтованості змісту підготовки на творче врахування особливостей музично-пізнавальної діяльності й смакових орієнтирів учнів нової генерації. Перевірка ефективності розробленої методики передбачала діагностування висхідного рівня сформованості досліджуваного конструкту, яке здійснювалося за мобілізаційно-спонукальним, етно-когнітивним, вокально-методичним, креативно-діяльнісним критеріями з відповідними показниками. Узагальнення даних констатувальної діагностики дозволило визначити чотири рівні сформованості підготовленості здобувачів до культурної трансмісії засобами пісенного фольклору: продуктивний; самостійний; адаптаційний та індиферентний. Дослідна робота здійснювалася за трьома етапами: особистісно-мобілізаційним, гностично-формувальним, творчо-результативним. На першому етапі головна увага приділялась активізації відповідальної позиції щодо формування в сучасної шкільної молоді художньо-ціннісного ставлення до пісенного фольклору. З цією метою застосувався комплекс організаційних форм, методів і технологій, зокрема – організація засідань круглого столу, диспути й дискусії під час їх проведення, постановка проблемних запитань, аналіз прикладів «вертикального», «горизонтального» і «непрямого» різновидів культурної трансмісії, творчі завдання на опитування своїх батьків і знайомих похилого віку щодо традицій, які вони наслідували від своїх попередників, обговорення молодіжних тенденцій щодо аранжування фольклорних мелодій у сучасному стилі тощо. На другому, гностично-формувальному етапі головне завдання полягало у формуванні в здобувачів етнокультурно-гностичного й компетентнісно-методичного компонентів досліджуваного феномену на засадах збагачення в них знань щодо власного фольклорного мистецтва, фольклорно-пісенних традицій різних етносів. Цьому сприяли залучення здобувачів до участі в щорічному конкурсі інтернаціональних ансамблів, розроблення фольклорно-зорієнтованих презентацій у малих інтернаціональних групах, що сприяло обміну знаннями студентів з України і Китаю, їх обговорення з метою аналітичного осмислення різноманіття й унікальності жанрово-стильових особливостей представлених в них пісенно-виконавських традицій. Суттєва увага також приділялася вдосконаленню в майбутніх фахівців художньої освіченості, музично-виконавської, зокрема – вокальної підготовки, здатності до самостійного розучування, інтерпретації й художньо-виразного виконання пісенного фольклору, формуванню навичок варіювання, імпровізації та аранжування пісенних мелодій. Крім того, на заняттях з методики музичного виховання у здобувачів поглиблювались психолого-педагогічні й методичні знання щодо специфіки музично-пізнавальної діяльності сучасних школярів різних генерацій, з різним типом нервової системи і провідним типом сприйняття (художнім – інтелектуальним), опрацьовувалися традиційні та інноваційні методи заохочення учнів до народно-пісенного музикування в умовах урочної й позакласної діяльності, що в цілому сприяло поглибленню в майбутніх фахівців мистецької й методичної озброєності в галузі освоєння фольклорно-пісенних традицій (друга педагогічна умова). На третьому, творчо-результативному етапі вирішувалося завдання щодо зорієнтованості змісту підготовки майбутніх фахівців на творче врахування особливостей практики музичного сприйняття й оцінно-смакових орієнтирів школярів нової генерації з метою формування в них зацікавленості пісенним фольклором (третя педагогічна умова) і тим самим – формуванню творчо-практичного компоненту культурно-педагогічної трансмісії. Особлива увага на цьому етапі приділялася осмисленню власного досвіду оцінного ставлення до народно-пісенної творчості та майстерності співаків і фольклорних колективів, сучасних обробок народних мелодій, самоаналізу художніх почуттів піл час виконання фольклорних творів.

Дата реєстрації

2024-01-30

Додано в НРАТ

2024-01-30