Search academic texts

Information × Registration Number 0824U000967, PhD dissertation Status Доктор філософії Date 12-10-2024 popup.evolution . Title Clinical-psychological features of states of mental exhaustion in medical students (semiotics, development mechanisms, professional motivational training) Author Serhii O. Yefimenko, popup.head Vadym V. Chuhunov popup.opponent Valentyna M. Kozidubova popup.opponent Mykola O. Ovcharenko popup.review Andrii M. Stolyarenko popup.review Mykola Y. Khomitskiy Description Мета роботи: підвищити ефективність психологічного супроводу студентів-медиків зі станами психічного виснаження (ПВ) шляхом визначення структурно-динамічних, клініко-анамнестичних, предиспозиційних особистісних особливостей та типології казаних станів, а також розробки процедури і психотехнічного забезпечення професійно-мотиваційного тренінгу їх корекції. Протягом 2019-2021 рр. було проведено проспективне дослідження 770 студентів Запорізького державного медико-фармацевтичного університету (м. Запоріжжя, Україна), що навчались на різних курсах та факультетах закладу, серед яких для подальшого клініко-анамнестичного, клініко-психопатологічного та психодіагностичного дослідження було відібрано 324 студентів. Загальну вибірку контингенту дослідження сформували 92 (28,4%) студенти першого курсу, 97 (29,9%) студентів– другого, 116 (35,8%) студентів – третього та 19 (5,9%) студентів – четвертого. Сформований контингент студентів було розподіллено на дві групи за критерієм наявності ПВ: на групу дослідження (ГД), що налічувала 175 студентів із ознаками ПВ, та групу контролю (ГК), що складалась з 149 студентів без ознак ПВ. В дослідженні використано клініко-анамнестичний, психодіагностичний, клініко-психопатологічний та статистичний методи. Дослідження реалізовано у три етапи. Перший етап – попередній– передбачав формування мети та задач дослідження, підбір конгруентних методів, обрання контингенту дослідження, формування критеріїв включення та виключення, планування та організація дослідження, розробка електронних форм бланків опитувальників. Другий етап – дослідницький – передбачав проведення психодіагностичних, клініко-психопатологічних досліджень, статистичну обробка отриманих даних, їх аналіз, розробку типології станів ПВ та мотиваційного тренінгу їх корекції. Третій етап – корекційний – передбачав проведення корекційних заходів в рамках розробленого мотиваційного тренінгу та оцінку їх ефективності. Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що вперше встановлено клініко-психопатологічну структуру станів ПВ у студентів-медиків, зокрема визначено значну представленість поєднання депресивної та обсесивно-компульсивної симптоматики, проявів ворожості та психотизму, інтерперсональної чутливості та психотизму, інтерперсональної чутливості та тривоги, а також надмірної соматичної заклопотаності та фобічних проявів, що суттєво покращує розуміння патогенезу зазначених станів та формує підґрунтя для їх систематизації; вперше встановлено клініко-анамнестичні особливості станів ПВ у студентів-медиків, зокрема оцінено вплив анамнестичних факторів, які непов’язані та пов’язані з навчанням в університеті, на ризик виникнення досліджуваних явищ, що дозволило визначити третій рік навчання, часті пропуски занять з неповажних причин та низьку суб’єктивну оцінку власної академічної успішності як чинники, що такий ризик підвищують; вперше сформовано типологію станів ПВ у студентів-медиків, надано характеристику 5 варіантів досліджуваних явищ, що розширює уявлення щодо клінічної представленості дезалаптавних станів серед контингенту студентської молоді та покращує їх діагностику. Практична значущість одержаних результатів полягає у тому, що було визначено предиспозиційні особистісні особливості студентів-медиків зі станами ПВ, зокрема встановлено превалювання неврастенічних, дисфоричних депресивних, уникаючих, інтраверованих та емоційно лабільних патерній реагування у особистісному профілі цих студентів, що дозволило розширити уявлення щодо психопатогенезу різних клінічних варіантів ПВ та оптимізувати арсенал психотехнік підчас розробки мотиваційного тренінгу; встановлено динамічні особливості станів ПВ у студентів медиків, шляхом порівняння представленості варіантів ПВ серед студентів різних років навчання, зокрема визначено превалювання дезадаптивного та гіперанксіозного варіантів на першому курсі, конфронтаційного та демотиваційного на другому, а також дезадаптивного, гіперанксіозного та демотиваційного на третьому курсі, що сформувало базис для професійно-мотиваційного тренінгу корекції вказаних станів; розроблено процедуру та психотехнічне забезпечення професійно-мотиваційного тренінгу для корекції станів ПВ у студентів-медиків, який базується на принципах екзистенціальної психотерапії та передбачає підбір конгруентних методів психотерапевтичного впливу в залежності від типу виявленого варіанту ПВ, що дозволило суттєво підвищити ефективність психологічного супроводу вказаного контингенту. Registration Date 2024-02-19 popup.nrat_date 2024-02-19 Close