Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0824U000967, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 12-10-2024 Статус Захищена Назва роботи Єфіменко С. О. Клініко-психологічні особливості станів психічного виснаження у студентів-медиків (семіотика, механізми розвитку, професійно-мотиваційний тренінг) Здобувач Єфіменко Сергій Олегович, Керівник Чугунов Вадим Віталійович Опонент Козідубова Валентина Михайлівна Опонент Овчаренко Микола Олексійович Рецензент Столяренко Андрій Миколайович Рецензент Хоміцький Микола Євгенович Опис Мета роботи: підвищити ефективність психологічного супроводу студентів-медиків зі станами психічного виснаження (ПВ) шляхом визначення структурно-динамічних, клініко-анамнестичних, предиспозиційних особистісних особливостей та типології казаних станів, а також розробки процедури і психотехнічного забезпечення професійно-мотиваційного тренінгу їх корекції. Протягом 2019-2021 рр. було проведено проспективне дослідження 770 студентів Запорізького державного медико-фармацевтичного університету (м. Запоріжжя, Україна), що навчались на різних курсах та факультетах закладу, серед яких для подальшого клініко-анамнестичного, клініко-психопатологічного та психодіагностичного дослідження було відібрано 324 студентів. Загальну вибірку контингенту дослідження сформували 92 (28,4%) студенти першого курсу, 97 (29,9%) студентів– другого, 116 (35,8%) студентів – третього та 19 (5,9%) студентів – четвертого. Сформований контингент студентів було розподіллено на дві групи за критерієм наявності ПВ: на групу дослідження (ГД), що налічувала 175 студентів із ознаками ПВ, та групу контролю (ГК), що складалась з 149 студентів без ознак ПВ. В дослідженні використано клініко-анамнестичний, психодіагностичний, клініко-психопатологічний та статистичний методи. Дослідження реалізовано у три етапи. Перший етап – попередній– передбачав формування мети та задач дослідження, підбір конгруентних методів, обрання контингенту дослідження, формування критеріїв включення та виключення, планування та організація дослідження, розробка електронних форм бланків опитувальників. Другий етап – дослідницький – передбачав проведення психодіагностичних, клініко-психопатологічних досліджень, статистичну обробка отриманих даних, їх аналіз, розробку типології станів ПВ та мотиваційного тренінгу їх корекції. Третій етап – корекційний – передбачав проведення корекційних заходів в рамках розробленого мотиваційного тренінгу та оцінку їх ефективності. Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що вперше встановлено клініко-психопатологічну структуру станів ПВ у студентів-медиків, зокрема визначено значну представленість поєднання депресивної та обсесивно-компульсивної симптоматики, проявів ворожості та психотизму, інтерперсональної чутливості та психотизму, інтерперсональної чутливості та тривоги, а також надмірної соматичної заклопотаності та фобічних проявів, що суттєво покращує розуміння патогенезу зазначених станів та формує підґрунтя для їх систематизації; вперше встановлено клініко-анамнестичні особливості станів ПВ у студентів-медиків, зокрема оцінено вплив анамнестичних факторів, які непов’язані та пов’язані з навчанням в університеті, на ризик виникнення досліджуваних явищ, що дозволило визначити третій рік навчання, часті пропуски занять з неповажних причин та низьку суб’єктивну оцінку власної академічної успішності як чинники, що такий ризик підвищують; вперше сформовано типологію станів ПВ у студентів-медиків, надано характеристику 5 варіантів досліджуваних явищ, що розширює уявлення щодо клінічної представленості дезалаптавних станів серед контингенту студентської молоді та покращує їх діагностику. Практична значущість одержаних результатів полягає у тому, що було визначено предиспозиційні особистісні особливості студентів-медиків зі станами ПВ, зокрема встановлено превалювання неврастенічних, дисфоричних депресивних, уникаючих, інтраверованих та емоційно лабільних патерній реагування у особистісному профілі цих студентів, що дозволило розширити уявлення щодо психопатогенезу різних клінічних варіантів ПВ та оптимізувати арсенал психотехнік підчас розробки мотиваційного тренінгу; встановлено динамічні особливості станів ПВ у студентів медиків, шляхом порівняння представленості варіантів ПВ серед студентів різних років навчання, зокрема визначено превалювання дезадаптивного та гіперанксіозного варіантів на першому курсі, конфронтаційного та демотиваційного на другому, а також дезадаптивного, гіперанксіозного та демотиваційного на третьому курсі, що сформувало базис для професійно-мотиваційного тренінгу корекції вказаних станів; розроблено процедуру та психотехнічне забезпечення професійно-мотиваційного тренінгу для корекції станів ПВ у студентів-медиків, який базується на принципах екзистенціальної психотерапії та передбачає підбір конгруентних методів психотерапевтичного впливу в залежності від типу виявленого варіанту ПВ, що дозволило суттєво підвищити ефективність психологічного супроводу вказаного контингенту. Дата реєстрації 2024-02-19 Додано в НРАТ 2024-02-19 Закрити